57. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ та Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШИШМАНОВОЇ.
25 лютого 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 208—209.
Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).
Спасибі за поздоровлення і всі любі слова...— Драгоманови поздоровили Лесю Українку з успішною операцією.
58. ДО А. М. ДРАГОМАНОВОЇ. 25 лютого 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 209—210.
Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).
m-m е і m-11 е К.— пані і панночка Койчу.
59. ДО П. А. КОСАЧА. 26 лютого 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 257.
Подається за автографом (ф. 2, № 121).
Датується за змістом і за попереднім листом до Л. М. Драго-манової (від 25 лютого), де написано, що «Миша сьогодні виїжджає». А тут згадується, що «Миша вже в Кельні».
Перешли мою п’ є с у в Київ Ліл і...— Можлйво, йдеться про «Блакитну троянду».
60. ДО М. І. ПАВЛИКА. 2 березня 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 257—259.
Подається за автографом (ф. 101, № 351).
«Громадський голос» — газета, орган Русько-української радикальної партії в Галичині. Виходила з 1895 р. у Львові. Спочатку мала прогресивний характер. У кінці 90-х — на початку 900-х років тут друкували свої твори І. Франко, М. Павлик, В. Сте-фаник, Л. Мартович. Після 1917 р. перейшла на націоналістичні позиції.
Русько-українська радикальна партія — прогресивна селянська партія, створена 1890 р. в Східній Галичині. Серед її організаторів були І. Франко, М. Павлик, М. Драгоманов. Програма партії мала демократичний характер. Пізніше, на початку
XX ст. у зв’язку з проникненням у ряди партії сільської буржуазії вона перетворилася в буржуазно-націоналістичну партію.
Шкода, що в Галичині соц [і а л]-демократи] так і...— Українська соціал-демократична партія та польська со-ціал-демократична партія в Галичині займали опортуністично-націоналістичні позиції.
Українська соціал-демократична партія (УСДП) — дрібнобуржуазна націоналістична партія в Східній Галичині. Створена 1899 р. у Львові. До 1918 р. була в складі опортуністичної австрійської соціал-демократичної партії. В 1919 р. лідери УСДП увійшли до складу петлюрівської Директорії. В 1923 р. їх було виключено із УСДП і до її управи обрано комуністів, під керівництвом яких УСДП стала однією з легальних організацій Комуністичної партії Західної України. 1924 р. польський буржуазний уряд розгромив УСДП і більшість її організацій об’єдналась в КПЗУ.
«Историческая Польша» — твір М. П. Драгоманова «Историческая Польша и великорусская демократия» (Женева, 1882), у якому він з націоналістичних позицій оцінював російську революційну демократію, неправильно висвітлював польське повстання 1863—1864 pp. За це М. Драгоманова гостро критикував
В. І. Ленін (див.: В. І. Ленін. Повне зібр. творів, т. 25, с. 283).
...із статті Франк а_ про молодих польських поеті в...— Йдеться про статтю «Сучасні польські поети» («Літературно-науковий вісник», 1899, т. 5, кн. 3).
Яросевич Роман (1863—1938) — лікар, один із засновників Русько-української радикальної партії.
Що з радикалів певна частина виділиться в чисто соц[іал]- демократичну] фракцію, сього я давно ждал а...— Леся Українка вважала можливим створення соціал-демократичної фракції на основі лівого, прогресивного крила радикальної партії. Але українські буржуазно-націоналістичні елементи в Галичині зірвали створення такої фракції. 1899 р. була заснована Українська соціал-демократична партія.
...я к годиться тільки «непомнящим родств а».— Слова з твору М. Є. Салтикова-Щедріна «За рубежем».
«Хлопська бібліотека» — серія науково-популярних книжок для селян, що їх видавала у 90-х роках редакція газети «Громадський голос». У цій серії вийшли твори Франка «Свинська конституція», «Звірячий бюджет», «Історія кожуха», збірка «Хлопські пісні» та твори інших письменників.
...З прим, моїх перекладів з Гейне, 3 наших перекладів з Гоголя («Пропаща грамота»); прим. «Першого вінк а»...— Маються на увазі книжки: Книга пісень Генріха Гейне. Пер. Лесі Українки і М. Стависького. Львів, 1892; М. В. Гоголь. Вечорниці па хуторі під Диканькою. І. Запропа-ща грамота. II. Зачароване місце. Пер. Михайла Обачного і Лесі Українки. Львів, 1885; «Перший вінок». Жіночий альманах. Виданий коштом і заходом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. Львів, 1887; «Привіт ранкові» — «Привіт д-ру І. Франкові в 25-літній ювілей літературної діяльності». 36., Львів, 1898.
Стависький — літературний псевдонім Максима Антоновича Славинського (1868—1945), українського поета і перекладача. Згодом він ідейно деградував від ліберально-буржуазних до буржуазно-націоналістичних позицій. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції — емігрант.