Чи нема видання хоч одного оповідання Б о р -д у л я к а? — Оповідання українського письменника Тимофія Гна-товича Бордуляка (1863—1936) вперше були видані 1899 р. збіркою «Ближні».
61. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 11 березня 1899 р. Берлін
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 292).
62. ДО М. П. КОСАЧА. 21 березня 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 259—260.
Подається за автографом (ф. 2, № 80).
JI ю т р и — так Леся Українка жартівливо називала персонал клініки Е. Бергмана.
Ти питаєш, які я «зайці» ч и т а ю.— «Зайцями» поетеса для конспірації називала нелегальні твори.
«V о г w а г t s» — щодепна газета, центральний орган німецької соціал-демократичної партії. Виходила в Берліпі з 1891 по 1933 р.
З другої половини 90-х років, після смерті Ф. Енгельса, редакція газети опинилась в руках правого крила партії і систематично друкувала статті опортуністів. У роки імперіалістичної війни (1914—1918) газета була на позиціях соціал-шовінізму. Після Жовтня вела антирадянську пропаганду.
Чи пам’ятаєш «Третье письмо к тетеньке» Щедрі на? —У цьому творі («Отечественные записки», 1881, вересень), сконфіскованому цензурою, М. 6. Салтиков-Щедрін викривав терор, шпигунство і провокацію, що панувала у 80-х роках у Росії. Нагадуючи братові про це, Леся Українка застерігала його від необережних висловів у листах.
Річі — дружина Михайла Косача, О. G. Судовщикова.
63. ДО О. Є. СУДОВЩИКОВОЇ-КОСАЧ. 21 березня 1899 р. Берлін
Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч., т. З, с. 193—194. Українською мовою опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 260—261.
Подається за автографом (ф. 2, № 94).
...«Казка» краще, ніж «С о н»...— Йдеться про поему Лесі Українки «Давня казка» (1893) та вірш «Сон» («Був сон мені колись», 1891).
...май одвагу стати з нею (лірикою) вище «суд а г л у п ц а»...— Поетеса згадує тут вірш О. С. Пушкіна «Поету» (рядок «Услышишь суд глупца...»).
... один глупуватий роман Bourget... — Поль-Шарль-Жозеф Бурже (1852—1935), французький письменник і літературознавець, у своїх творах захищав традиції буржуазного суспільства, зокрема в питаннях сім’ї і становища жінки. Йдеться про його роман «Учень» («Le disciple», 1889).
...н е пишете нічого про Є в ц ю...— тобто про дочку М. П. Косача Євгенію (вона ж Імочка; парод. 1898 p.).
„.і маму т в о ю,..— Ганну Іванівну Судовщикову.
64. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ, А. М. ДРАГОМАНОВОЇ
І Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШШПМАНОВОЇ. 19 квітня 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 210—211.
Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).
«L£gendes» («Легенди») — видана 1896 р. в Парижі брошура Лідії Драгоманової-Шишманової «Legendes religieuses Bulga-res», що містила переклади болгарських релігійних легенд.
Мінцес Борис — професор Софійського університету, знайомий Драгоманових.
Що се так обідили Болгарію...— 1899 р. у Гаазі відбулась конференція миру, що встановила закони і звичаї війни, права та обов’язки нейтральних країн тощо. Болгарія не була запрошена на цю конференцію.
У нас в Росії таке робиться...— Йдеться про придушення студентського руху в лютому 1899 р.
65. ДО М. І. ПАВЛИКА. 9, 10 травня 1899 р. Берлін
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 263—264.
Подається за автографом (ф. 101, № 352).
Він був засланий в кінці 70-х р о к і в...—М. В. Кова-левського заслано до Сибіру (в м. Мінусінськ) 1879 p., звільнено 1882 р.
Я поет «ѵ о n Gottes Gnade» (як казав Фран-к о)Можливо, мається на увазі стаття І. Франка «Леся Українка» («Літературно-науковий вісник», 1898, т. З, кн. 7), де високо оцінено поетичний талант Лесі Українки.
«Видавнича спі лка» — «Українсько-руська видавнича спілка», громадська видавнича організація, заснована 1898 р. у Львові, існувала до 1917 р. Здійснила понад 300 видань художньої і науково-популярної літератури. Головними засновниками і редакторами були І. Франко і В. Гнатюк. 1899 р. «Спілка» випустила вбірку поезій Лесі Українки «Думи і мрії».
...т ри книжки свого виданн я...— Йдеться про книжки:
С. Ковалів. Дезертир та інші оповідання; І. Франко. Поеми; О. Ко~ билянська. Покора і інші оповідання.
«Основи біблійної критики» — Можливо, мається на увазі книга французького вченого Моріса Берна, перекладена Лесею Українкою (Моріс Берн. Біблія, або книга Старого завіту. Пер. Л. У. З передмовою М Драгоманова. Львів, 1903).
...п ерешліть мого листа п. Кобилянські й...— Ользі Юліанівні Кобилянській (1863—1942). 25 травня 1899 р. вона відповіла Павликові: «Сердечно Вам дякую за надіслання листа Jl[eci] У[країнки]. Я їй зараз відписала, вже по раз другий маю від неї письмо».