Подається за автографом (ф. 14, № 898).
п. Могильницька — чернівецька знайома О. Кобилянської і Лесі Українки.
...вірю ж я тільки в одного духа, того, що про нього співав Heine в своїй «В е r g і d у 11 е»...—Йдеться про вірш Г. Гейне, перекладений Лесею Українкою, в якому є такі слова:
Я в святого духа віру Щирим серденьком прийняв.
Цей «святий дух» — насправді дух Свободи.
...н е читав чиєїсь повістк и...— очевидно, повісті Кобилянської «Земля».
сестриця — Є. Ю. Урицька.
200. ДО Є. ІО. УРИЦЬКОЇ. 26 лютого 1902 р. Сан-Ремо
Друкується вперше за автографом (ф. 14, № 899).
Листівка репродукує картину італійського художника Гвідо Тьєполо «Свята Віргінія». Адресовано листівку О. Ю. Кобилян-ській — «для в[исоко]п[оважаної] пані Євгенії Урицької». .
...аби Ви, пані, не давали Ользі дуже займатись спіритизмом...— У листі до О. Кобилянської від того ж числа (26 лютого 1902 р.) поетеса рішуче заперечувала проти захоплення Ольги Юліанівни спіритизмом.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 398—401.
Подається за автографом (ф. 2, № 328).
...в газетах тривожні звістки з Москв и...— звістки про арешти серед студентів Московського університету, що були учасниками революційних заворушень.
«Книга» твоя — тобто довгий лист Ольги Косач.
Квіточка — К. В. Квітка.
...п риїду в маю в Боярк у...— Ліля жила тоді в Боярці під Києвом.
X о м’ я ч о к — А. Хом’якова.
202. ДО І. П. КОСАЧ. 15 березня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 401—403. Подається за автографом (ф. 2, N° 72).
Н а т а ш а — Садовська.
...ї х військо з Метуеном бури розбил и...— Йдеться про один з епізодів англо-бурської війни 1899—1902 pp.
203. ДО В. Д. АЛЕКСАНДРОВОЇ. 16 берез)ія 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано в українському перекладі в журн. «Вітчизна», 1970, № 9, с. 177—179. Російською мовою вперше опубліковано у вид.: Леся Украинка в воспоминаниях современников. Пер. с укр. М., 1971, с. 471—473.
Подається за автографом, який зберігається в Державному літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві (кн. 1338, арк. 264).
Александрова Віра Данилівна (1855—1933) — дочка письменника Д. Л. Мордовцева (1830—1905), приятелька С. К. Мер-жипського. Будучи членом «Общества изящных искусств» у Мінську, вона влаштовувала лекції з мистецтва, організовувала вечори, на яких обговорювалися новини політичного життя, мистецтва і літератури, виступала на аматорській сцені.
...с обственно, годовщин а...— поетеса одержала лист від Александрової саме в річницю смерті G. К. Мержинського.
204. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 16 березня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти тм т. 5, с. 404. Подається за автографом (ф. 2, N° 327).
Маня — Биковська (Бєляєва).
205. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 19 березня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 137—138.
Подається за автографом (ф. 14, N° 900).
...ч июсь повість в трьох книжках «Вісник а».—« «Земля» О. Ю. Кобилянської.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 404—403.
Подається за автографом (ф. 2, № 205).
...«м а л о, душечка, одного Гогол я»...— Леся Українка згадує улюблений вислів своєї бабусі Є. J. Драгоманової про різні події в житті, гідні гоголівського сатиричного пера.
...коли мені було 16 літ...— насправді у 1886 р. Лесі було 15 років.
П а с я (Параска) — племінниця Панаса Мирного, дочка
І. О. Рудченка (Білика).
«Герцог» — жартівливе прізвисько троюрідного брата П. А. Косача — Миколи Олексійовича, який займався генеалогією роду Косачів і запевняв, що їх предки були герцогами з Герцеговини (Сербія).
207. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШИШМАНОВОЇ.
21 березня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 220—222.
Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).
П[ан] Труш збирається в апрілі в Італі ю...—
І. Труш побував у Римі, але в Сан-Ремо не заїхав.
...ї х інститут ще поки що бог милува в...— Згадка про студентські заворушення, які відбувалися у всій Росії в 1902 р. і жорстоко придушувалися царським урядом.
208. ДО В. Д. АЛЕКСАНДРОВОЇ. 2 квітня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано в українському перекладі в журн. «Вітчизна», 1970, № 9, с. 179. Російською мовою вперше опубліковано у вид.: Леся Украинка в воспоминаниях современников, с. 471—473.
Подається за автографом, який зберігається в Державному літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві (кн. 1399, арк. 265).
209. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 2 квітня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 138—139.
Подається за автографом (ф. 14, № 901).
...і печічо було зовсім...— тобто недобре.