І крикнула до моря Левкотея:
«Ой море, море! Ти жива розлуко!»
І безліч раз оті слова безумні, ридаючи, нещасна промовляла...
І я їх чув, аж поки зашуміли навколо мене темні, чорні води...
(Береться за голову і тихим, немов далеким голосом кви• лить-промовляе.)
«Ой море, море! Ти жива розлуко!»...
Кассандра
(стурбована)
Тебе лишили вмисне?
С і н о н (покірно)
Так, царівпо. Кассандра
Навіщо?
С і н о н
Ох, царівно, я не знаю!
Мене лишили сонного. Прокинувсь — аж серед поля я, один як палець.
Либонь, давно ще мав на мене гнів потужний Діомед, що я прилюдно безжалісним назвав його Хароном в той час, як він, а з ним ще наших двоє, розвідача троянського вбивали.
Кассандра
(напружено)
Коли?
С і н о н
Давно, пророчице, тоді ще Пелід наш був живий. Та пам’ятливий у гніві Діомед,— його вразило, що я насмів обороняти бранця, його рукою взятого на смерть.
Але ж мені так жаль було троянця.
Такий був молоденький і вродливий, так жалісно благав про милосердя...
Ой горе! Так і я тепер благаю, та нікому за мене заступитись хоч би єдиним словом... Всі мовчать...
Смерть неминуча... Нащо ж протягати остатні сі хвилини під мечем?!
(Раптом падає на коліна і нахиляє голову.)
Спусти свій меч на мене, невблаганна!
Кассандра Гелене, я не певна, може, справді не винен цей чужинець? Як гадаєш?
Гелен
Я, сестро, не вгадаю без пташок.
Деїфоб
А я дивуюся з твого вагання.
Адже могла колись ти ціле військо людей невинних одіслать на страту єдиним словом,— і не жаль було.
Так що ж тобі якийсь один чужинець?
Невже він ласку заслужив у тебе заступництвом єдиним за троянця єдиного? Адже лідійське військо бажало врятувати цілу Трою і то від тебе ласки не зазнало.
Кассандра (з розпачливим поривом здіймає вгору меч над Сіноном, ллє рука їй затремтіла, і вона повагом спускає меч, не зачепивши Сінона)
Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом... Пролита марне кров волає до богів супроти мене...
Багряна хмара насува на очі, на розум мій... Ох, непрозора хмара!
(Меч випадає їй з рук.)
Рука моя зов’яла... серце всохло... тьма... тьма...
(Хитається і падає на руки Геленові.)
Гелен
Вона зомліла! Поможіте, троянки-сестри!
Троинки нисуть Кассандру в глибину храму.
Гелен (до Сінона)
Елліне, ти вільний, бо не хотять боги твоєї смерті.
VIII
Той самий майдан. Вечорів. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як в холодні вітряні ночі. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скейської, третій коло храму, четвертий ходить навколо, вартує троянські оселі. Всі узброєні, як па війну.
Сторожа який час вартує мовчки. З царського двору чутно відгуки музики і веселого бенкетного гомону.
1-й вартовий (від Скейської брами)
Ну, свято, братця!
2-й вартовий
(від Скейської брами)
Та вже так, що свято!
Хто п’є-гуляє, а сторожа стій і стережи, хтозна-чого й від кого.
3-й вартовий (від храму)
Не стало Гектора, не стало й глузду.
О, той не марнував би часу нам, не збиткувався б над підвладним людом,— сам був герой, та й іншим ціну зпав, а сі...
4-й вартовий
(що ходить навколо, наблиоісаеться до 3-го і каже нишком)
Ти б трохи обережніш, брате, бо там Кассандра, їх сестра.
3-й вартовий
Дарма!
Вона з братами — як вогонь з водою, така в їх згода.
4-й вартовий
Все ж одна родина!
3-й вартовий
Нехай* би Гадес* їх усіх забрав!
Увірились воші усі троянцям, а вже найгірш ота зловісна птиця,
(киває на храм) все лихо з неї!
4-й вартовий Цить! Паріс іде!
Від царського двору наближаються Паріс і С і н о н. Паріс
(в святочній барвистій і вишиваній одежі, без зброї, на голові навколо червоного фрігійського шличка трояндовий вінок, з-під нього спадають на плечі довгі кучері)
Ну що? Вартуєте? Брат Деїфоб
мене прислав наглянути. Що ж — пильно,
гаразд вартуєте?
1-й вартовий (понуро)
Та вже ж вартуєм.
Паріс Чого ж такі сумні?
1-й вартовий
Потіхи мало нагблодно й насухо тут стояти в святковий день.
Паріс
Се правда!.. Та пождіть, ми щось придумаєм...
Кассандра (з храму)
Пильнуй, стороже!
Паріс
(здригнувся)
Що то таке?
1-й вартовий
Сестра твоя, Кассандра, вона пильнує там Палладіона.
Паріс
А, от що!
(Здригається знов і неспокійно оглядається.) Ох, яка холодна ніч!
1-й вартовий З гір вітер, без вогню сутужно буде. Паріс
А йдіть та принесіте дров сюди та розложіть вогонь.
Ближчі вартові йдуть.
С і н о н