Люцій Природа ненавидить порожнечу І завжди виповнить її. Гадаю, що християнство виповнить і прірву, розкриту під ногами в нас. Я вірю, що Рим не згине, бо його врятує новий закон, нові звичаї й віра в нового бога. Я тобі пораджу: в тії ями, що од статуй полишились, ти дерева хороші посади, і зараз твій садок повеселіє.
Бо там, де мертві постаті стояли богів умерлих,— зацвіте весна живою, плідною красою.
Драма подається за чистовим автографом (ф. 2, № 802), крім втрачених окремих сторінок, які подаються за чорновим автографом (ф. 2, № 803),
Кибальчич Надія Костянтинівна (1878—1914) —українська письменниця демократичного напряму.
Кривинюк Михайло Васильович (1871—1944) — товариш Лесі Українки та її брата Михайла. За участь у революційному русі не раз зазнавав жандармських репресій. Згодом одружений з сестрою Лесі Українки Ольгою.
«Рідний край» — український щотижневий громадський і літературно-науковий журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Полтаві, Києві та Гадячі (1905—1916).
Нументанський шлях — дорога, що йшла з Рима в напрямку міста Нументум (Номентум).
Із Савла бог Павла вияви в...— За релігійними легендами апостол Павло перед тим, як стати ревним послідовником Христа, був язичником, лютим ворогом християнства і звався Савлом.
...з листів сього тарсійського рубаки...—В місті Тарсі народився і провів своє дитинство апостол Павло (Савл). Приписувані йому так звані послання — звернення до християнських громад, насправді були написані пізніше різними авторами.
Цельз (Цельс) Корнелій — римський філософ II ст. н. е., доводив недоречність християнства, описував його негативні сторони.
...в се «чуда» такі, як перегін в свиней бісі в...— Йдеться про євангельську розповідь, як Христос явив «чудо» — перегнав з хворої людини «легіон» бісів в отару свиней і ті потопились у морі.
...софістів з передмістя...— Йдеться про послідовників філософського вчення (софізму) в давній Греції, більшість яких жила в передмісті Рима.
Доносів не цурався і Катон...— Катон Молодший (95—47 до н. е.), римський політичний і громадський діяч, республіканець; у своїй діяльності проявляв доброчесність, боровся з розтратниками і демагогами.
...ж и т и... на Палатіні! — Палатін — один з семи горбів, на якому було засновано Рим; символ палацу, резиденції.
Паннонія — римська провінція в південних придунайських землях.
Вігіли — вартові, сторожа в римському війську.
Центуріон — начальник сотні воїнів у римському війську.
Л а р и — за уявленням древніх римлян, боги, охоронці дому
і сім’ї, яким у дні родинних свят приносили жертви. У римлян були також і громадські лари — покровителі міст і навіть вулиць.
Оптимати — частина римської аристократії, до якої могли входити представники й інших суспільних верств.
Спижева постать — статуя з бронзи чи міді.
А хто на ближнього «рака» промовить.— Образливе слово «рака» сірійського походження, що означає людину пусту, нікчемну, за нього притягали до суду.
...н ове чудо бога з Галіле ї...— Йдеться про Христове «чудо» перетворення води в вино на одному весіллі.
Гідра (Лернейська) — потворне багатоголове морське чудовисько, вбите Геркулесом. Тут вживається алегорично: боротись з преторіанською гідрою — з ворожою партією преторіанців.
Номади — бродяче плем’я кочових скотарів.
Галлія — римська провінція на території нинішньої Франції.
М а н и — у давньогрецькій міфології добрі душі померлих, які жили в підземному царстві.
М о н т а н і в ц і — єретична секта в християнстві у II ст. н. е., заснована Монтаном, який хоч і прийняв християнство, але не визнавав ієрархії в ньому.
Оглашенний — той, хто приймає християнську віру, але ще не охрещений.
Табулярій — у римлян невольник, на обов’язку якого було вести записи у прибутково-видаткових книгах дому та розносити листи.
К а р н і ф е к с — служка цирку (амфітеатру) в Римі, який виносив з арени трупи після бою гладіаторів.
...в Лаконії не вчився, як відомо.— Лаконія — місто древньої Спарти. Його мешканці славились умінням висловлювати свої думки коротко і чітко. Звідси — лаконізм, лаконічно.
Субурра — у стародавньому Римі частина міста біля Капі-толія.
Бестіарії — неозброєні гладіатори, які на арені боролись з дикими звірами. Це були переважно злочинці, засуджені до смертної кари.
«Господь мій захист і моя п о т у г а!» — Слова з Давидового псалма,
Леся Українка з Маргаритою Комаровою. Фото. 1889. 96—97
«Кассандра». Перша сторінка автографа (1907). 96—97