«Незалежн і» (індепендеити) — протестантська секта, що не визнавала єпископа.
Рівноправці — протестантська секта.
С і д о її — стародавній торговельний і політичний центр Фінікії, в X ст. до н. е. поступився своєю могутністю перед Тіром.
Tip — велике фінікійське місто на східному середземноморському узбережжі; в X ст. до н. е. стало торговельним і політичним центром Фінікії.
Молох — у фінікійській і карфагенській міфології — бог сонця, вогню і війни, якому приносились людські жертви.
Астарта — у сірійській і фінікійській міфології —■ богиня земної родючості і кохання.
Єпископальна церква — державна (англіканська) церква в Англії, в якій верховна влада належить не папі, а королю.
Петиція прав — закон 1628 p., який ліг в основу буржуазної конституції в Англії.
Один артис т... лишив нам статую без ру к.— Мова йде про славнозвісну Венеру Мілоську.
Stabat Mater (лат.) — початкові слова католицького гімну.
Requiem (лат.) — католицьке богослужіння.
Нова Англія — колишні колонії Англії в Північній Америці.
Одіссей і Ах і л л е с — герої гомерівських поем «Ілліада» та «Одіссея».
Е р е б — у грецькій міфології вічний морок.
Донателло (1386—1466) —видатний італійський скульптор доби раннього Відродження.
НА ПОЛІ КРОВІ
Вперше надруковано у JTHB, 1910, кн. XII, стор. 433—448.
Чистовий автограф не знайдено.
В архіві Лесі Українки є чорновий автограф драматичного етюда (ф. 2, № 797) з численними виправленнями та закресленнями. Він розкриває творчу лабораторію письменниці, свідчить про наполегливу роботу над удосконаленням композиції, образами, словом. Робота над твором не була остаточно закінчена і після того, як драма була надіслана до журналу. Перед друком Леся Українка значно скорочує твір, про що свідчить її лист до редакції:
«Зміни, що прошу поробити в драматичній поемі моїй «На йолі крові».
Весь кінцевий діалог Юди з трьома жінками має бути відкинений (через зміну моєї основної концепції сеї теми), внаслідок того поема кінчитись має на ремарці, що йде після скінчення діалога Юди з прочанином, а саме на словах: «не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестями». (Підпис мій і дату прошу відрізати і приклеїти на сьому місці, а решту (відкинуту) прислати мені назад.)
Крім того, в середині діалога Юди з прочанином прошу викреслити все написане після слів Юди: «От бачиш, ся містина коштує тридцять срібняків,— за стільки я ліпшої землі ие міг дістати» і до слів: «От мучуся, як проклятий, над нею». (Сеї вирізки мені посилати не треба.)
Конечне прошу зробити сі зміни.
Леся Українка».
В архіві поетеси збереглися згадані в листі уривки (ф. 2, № 796).
У діалозі Юди з прочанином після слів Юди: «Я ліпшої землі не міг дістати» було:
Ще й то, поки дістав, набрався лиха.
Прочани н
Чому?
Ю д а
Ніхто не хтів землі продати мені після того, як стався вирок.
Усі мов подуріли, мов забули, що то ж вони сами лементувались:
«Розпни його, а нам пусти Варавву!»
Одно товчуть: «Учителя продав!»
Отак, як ти! А що їм той учитель?
Чого вони навчилися від нього?
Яке їм діло, де я взяв ті гроші?
Чи гроші значені?.. Дійшло до того,
(з силуваним сміхом) що хоч повісься справді!
Прочанин
Як на мене, я б не стерпів того, я б смерть прийняв.
Ю д а
Який ти скорий! Ну — лишень, повісься,— он дерево!
Прочанин Якби ж я був тобою!
А так — чого ж я вішатися маю?
Ю д а
(уїдливо, дивлячись йому проникливо в вічі)
Ти певен, що тобі нема чого?
Прочанин
(презирливо здвигає плечима, але самовпевненість його зникає) Ну, се вже ти не теє... знаєш сам...
А... власне, я хотів лиш те спрітати, що як же потім ти дістав сю землю.
Ю д а
Ба! Мусили-таки велебиі дати!
Прочанин
Хто?
Юд а
Архіреї ж! Я ото прийшов та й кинув їм межи очі ті гроші, що заробив від них.
Прочанин Та що ти кажеш?
Невже межи вічі?!