Дзвени! дзвени!грай!грай! Дай почути нам яру міць!
Дай сп’яніти з надміру сил!..
Танцівниці і корибанти знов оточили Нерісу вакхічним колом, але Меценат спиняє їх раптовим рухом і гучним покликом.
Меценат Спиніться всі! Неріса хай танцює!
При сьому поклику Антей спиняється, обертається і не може одразу отямитися з дива та урази, побачивши Нерісу на чолі танцівниць. Меценат, завваживши те, сплескує в долоні.
Музйки! Гей! танець вакхічпий грайте!
З’являються музики з подвійними флейтами, кімвалами, тимпанами, грають вакхічний танець. Неріса, після короткого збентеження, блиснувши очима, пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади. Дехто з гостей припліскує їй влад долонями та приляскує пальцями. Меценат, рухом закликавши Евтіма, шепнув йому на вухо, той приносить оздобну скриньку і подає її Меценатові.
Антей
Нерісо! Годі!
Меценат
Ні, танцюй, богине!
Танцюй, прекрасна музо Терпсіхоро!
(Виймає із скриньки діамантове намисто, здіймає його обома руками вгору і вабить ним до себе Нерісу.)
Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти. Гості зриваються з місць і товпляться, намагаючись кожне краще бачити Нерісу. На неї сипляться квіти і грім оплесків.
Голос з хору панегіристів Се наша муза!
Прокуратор
(ласо)
Гарна, гарна штучка!
Префект Ся муха, певне, з голоду пе згипе.
Неріса, зблизившись до Мецената, став перед ним на одно коліно і відхиляється назад, немов готова впасти від знесилення, але розкішна і зальотна усмішка грає на її устах. Прокуратор кидається піддержувати її, але Меценат попереджав його, надівши Нерісі намисто на шию і тим самим рухом піддержавши її.
Неріса Мій пане, дякую!
(Хоче поцілувати його в руку.)
Меценат
Не так, безсмертна!
(Цілує її в уста.)
Неріса встає.
Префект
(з місця, посуваючись трохи на ложі і простягаючи чашу
з вином)
Ходи, вакханко, відпочинь край тигра!
Неріса, усміхнувшись, подається до нього. В юрбі здержаний сміх. Антей раптом зриває ліру з канделябра і кидає її з розмаху в Нерісу. Неріса заточується і падає додолу.
Неріса
Рятуйте! Він мене убив!..
Антей нахиляється до неї і бачить, що вона конає.
Антей
(тихо і наче спокійно)
Убив...
Префект (гукає рабам)
Сюди вігілів!
Антей Стій, дай закінчити.
(Здіймає з ліри одну струну. Звертається до Хілона і Фе-дона, що стоять попереду юрби.)
Товариші, даю вам добрий приклад.
(Задавлюється струною і падає мертвий край Неріси.)
ПЕРЕКЛАДИ
ДРАМАТИЧНИХ
ТВОРІВ
НЕМИНУЧА
(L’intruse)
Драма в одній дії
(ПЕРЕКЛАД З ФРАНЦУЗЬКОГО)
ДІЙОВІ
Дід (сліпий).
Батько.
Дядько.
Три дочки.
Сестра милосердя.
Служниця.
Діється в новітні часи.
Доволі темна зала в старому замку. Двері праворуч, двері ліворуч і скриті двері в кутку. В глибині вікна з кольоровими шибами, найбільше зеленої барви. Шкляні двері на терасу. В кутку великий фламандський дзигар. Лампа горить.
Три дочки. Ходіть сюди, діду, сядьте при лампі. Дід. Мені здається, що тут не дуже ясно.
Батько. Чи підемо на терасу, чи зостанемось тут, в хаті?
Дядько. Чи не краще б зостатись тут? Цілий тиждень йшов дощ, і ночі тепер холодні та вогкі...
Старша дочка. Однак же тепер зоряно.
Д я д ь к о. То що? Зорі нічого не значать.
Дід. Краще зостатись тут — хто знає, що може статись?
Батько. Нема чого турбуватись більше. Тепер безпечно, вона вже врятована.
Д і д. Я думаю, що вона нездорова.
Батько. Чого ви се говорите?
Д і д. Я чув її голос.
Батько. Але ж лікарі запевняють, що ми можемо бути спокійними...
Дядько. Ви ж добре знаєте, що ваш дідусь любить нас даремно турбувати.
Дід. Я не бачу того що ви.
Дядько. То треба вірити тому, хто бачить. Вона мала дуже добрий вигляд по обіді. Тепер вона міцно спить, і ми не маємо чого труїти собі перший спокійний вечір, що нам доля дала... Я гадаю, що ми маємо право відпочити, навіть посміятись трохи сього вечора.
Батько. Справді, се перший раз, що я почуваюся дома межи своїх після сих її страшних пологів.
Дядько Вже як тільки хвороба ввійде до хати, то здається, немов хто чужий є в родині.
Батько. Але тоді теж видко, що поза родиною нема на кого надіятись.
Дядько. Правда ваша.
Д і д. Чому се я сьогодні не міг одвідати бідної донечки?