До стор. 37. Верлен Поль (1822—1896) —французький поет-декадент.
До стор. 40. Тен Іполит (1828—1893) — французький буржуазний історик, теоретик літератури й мистецтва, філософ.
До стор. 41. ...б езумная абиссинская войн а...—
Йдеться про першу спробу Італії загарбати Ефіопію в 1887—• 1888 pp.
С е р а о Матильда (1856—1927) — італійська письменниця і журналістка. В її ранніх творах звучать соціальні мотиви, які пізніше поступаються місцем чисто психологічним проблемам.
До стор. 44. Ніцше Фрідріх (1844—1900) — реакційний німецький філософ, один з ідеологів поміщицько-оуржуазної реакції. Соціально-політичні проблеми Ніцше розглядав з позицій суб’єктивізму і вульгарного «соціального дарвінізму», теорії «надлюдини». Антидемократичне реакційне спрямування зробило ніцшеанство популярною філософією фашизму.
С о к р а т (469—399 до н. е.) — давньогрецький філософ, об’єктивний ідеаліст.
До стор. 46. Борджа (Борджіа) Цезар (бл. 1475—1507) — син папп Олександра VI, кардинал, герцог Романський. Послідовник макіавеллізму — політики, що здійснювалась шляхом підступності й кривавих злочинів.
До стор. 52. Башкирцева Марія Костянтинівна (1860— 1884) — художниця, народилася на Україні, жила переважно в Італії і Франції. Залишила щоденник, який був опублікований після її смерті.
МАЛОРУССКИЕ ПИСАТЕЛИ НА БУКОВИНЕ
Вперше надруковано в журн. «Жизнь», 1900, № 9, стор. 122—
132.
Автограф не знайдено.
Історія написання і публікації статті така. 9 грудня 1899 р. за ст. стилем Леся Українка прочитала в Київському літературно-артистичному товаристві «реферат про буковинських белетристів» (див. лист до О. Косач-Кривинюк від 9 грудня 1899 p.). На його основі, дещо поширивши біографічну частину і подавши детальнішу характеристику творів, поетеса підготувала статтю російською мовою і надіслала її до журналу «Вестник Европы» через сестру Ольгу, яка навчалася в Петербурзі (див. лист до О. Кобилянської від 18 (ЗО) січня 1900 p.). З невідомих причин стаття там не була опублікована.
Текст, надрукований у журналі «Жизнь» (1900, № 9), значно відрізняється від реферату: в ньому, зокрема, відсутні цитати з аналізованих творів. Очевидно, Леся Українка писала статтю російською мовою на основі стислішого тексту, який вопа надсилала О. Кобилянській і який був надрукований у газеті «Буковина» під назвою «Иисателі-русини на Буковині» (див. лист до О. Кобплян-ської від 18 (ЗО) січня 1900 p.).
На підставі наведених даних датується січнем 1900 р.
Подається за першодруком.
«Вестник Е в р о п ы» — російський журнал ліберально-буржуазного напряму, видавався в Москві у 1866—1918 pp.
До стор. 63. ...н овооткрытый парламен т...— Мається на увазі перший австрійський рейхстаг (установчі збори), який почав працювати 22 липня 1848 р. і був одним із завоювань революції.
...о дин немецкий художник принял в нем большое участи е...— Мається на увазі художник Рудольф Роткель, що жив на Буковині.
До стор. 64. ...участвовал в Итальянской кампа-н и н...— Йдеться про австро-італо-французьку війну 1859 p., в якій австрійська армія потерпіла поразку.
Нойбауер Ернст-Рудольф (1822—1890) — німецький письменник і вчений, автор поетичних творів і оповідань з життя Буковини та статей про український народ і його культуру.
Кобил янський Антін (1837—1910) — український літератор і громадський діяч, автор брошур «Слово на слово до редактора «Слова», «Голос на голос», в яких обстоював розвиток української літератури народною мовою. У першій з них опублікував як зразок такої літератури сім віршів Ю. Федьковича.
Дідицький Богдан (1827—1909) — український письменник і публіцист «москвофільського» напряму. У 1861—1871 pp.— редактор реакційної газети «Слово».
До стор. 66. ...в с е р в и т у т н о й комисси и...— так називалися в Австро-Угорщині комісії, створені для розгляду позовів селян у зв’язку з захопленням поміщиками громадських лісів і пасовиськ.
До стор. 67. «Просвіт а» — культурно-освітня громадська організація, заснована у Львові 1868 р. Спочатку діяльність «Просвіти» мала ліберально-буржуазний характер. З кінця XIX ст. більшість «Просвіт» стала осередками пропаганди ідей буржуазного націоналізму.
Драгоманов Михайло Петрович (1841—1895) — український публіцист, вчений і громадський діяч буржуазно-демократичного, а пізніше — ліберально-буржуазного напряму.
До стор. 68. «Die neue Z е і t» — теоретичний журнал німецької соціал-демократичної партії. Виходив у Штутгарті з 1883 по 1923 р. У журналі співробітничали видатні діячі німецького і міжнародного робітничого руху.