1 Кожен рядок співається двічі.— Ред.
Кроковое колесо вище тину стояло, много дива видало.
Чи бачило, колесо, куди милий поїхав?
— За ним трава зелена і діброва весела.
Кроковое колесо вище тину стояло, много дива видало.
Чи бачило, колесо, куди нелюб поїхав?
— За ним трава полягла і діброва загула.
— Горобеєчку, в садку-падку, та чи був же ти в нашім садку,
та чи бачив ти, як мак сіють?
— Ой так сіють мак, і морковку, й пастернак.
Близькі мелодії: Чуб., III, ст. 57 (= Молодощі, І, № 3); Рубець. 216 нар. укр. нап., № 25; Роздольський — Ф. Колесса. Мел. гаївок, № 63 і 64; Роздольський — Людкевич, № 197. Тексти: Гнатюк. Гаївки, ст. 26—28; Чуб., III, ст. 61, № 9; Г. Шейковский. Бьіт подолян, І, № 8, ст. 21.
| НА КУПАЛА |
|---|
 |
Ой ніхто ж там не бував, де ся явір розвивав.
Ой яворе, явороньку зелененький! 1 Ой таменька зійшло три місяці ясних, три місяці ясних, три парубки красних.
Ой один парубок — то то ж наш Іванко, а другий парубок — то то ж наш Михалко, а третій парубок — то то ж наш Семенко.
Ой таменьки зійшло три зіроньки ясних, три зіроньки ясних, три дівоньки красних.
Ой одна дівонька — то наша Мар’юся, а друга дівонька — то наша Настуся, а третя дівонька — то наша Ганнуся.
Перша половина мелодії — то заспів, не повторяється; пісня від 2-ї строфи до кінця співається на другу половину мелодії. Слова прислала для сього збірника сестра
1 Приспівка після кожного вірша.
Л. У. Ольга, бо від Л. вони не були записані. Близька мелодія у Роздольського — Людкевича, № 192; одмінні мелодії, ibid., № 194 і 195 і у Роздольського — Ф. Колес-си, Мел. гаївок, № 3, 20 і 21. Тексти: Materialy etnogra-ficzne z okolic Pliskowa w powiecie Lipowieckim zebrane przez panne Z. D. (Софія Тобілевич). Zbior wiadomosci do antropologii krajowej wydawany staraniem Komisyi antro-pologicznej Akademii umiejptnosci w Krakowie, t. VIII, 1884 r., № 96; Милорадович, ст. 94, № 3; Гнатюк. Гаївки, ст. 178—183. В пам’яті Лесі ця пісня держалася як веснянка; уміщається поміж купалові після вказівки О. Пчіл-ки. В Mat. Etn. z okolic Pliskowa це — купалова пісня.
З Миропілля, Звягельського пов.
| 28 |
|---|
 |
Повний текст Л. У. опублікувала в своїм артиклі: «Купала на Волині» («Житє і слово» за 1894 рік, кн. II і III, вид. у Львові). Ця публікація стала мені відома вже після смерті Л. У.; диктуючи мені тексти, вона про ті свої давні записи не згадала. З приміток редакції «Житя і слова» знати, що Л. прислала тоді до редакції такжѳ і свої записи мелодій купалових пісень, і редакція мала замір їх надрукувати, але того не зробила. Чи ті записи де заховалися, невідомо.
Ой на Купала-Купалочка не виспалася Наталочка.
Погнала бички, дрімаючи, на кілки ніжки збиваючи.
Ой дай же боже дощі вночі
(варіанти: 1. Приточи боже більше ночі, 2. Ой дай же боже довші ночі)
на Наталчині чорні гочі.
Варіанти мелодії: Zbior wiadomosci do antropologii krajowej, t. VIII, № 89, str. 150; Kolberg, Wolyn, № 132. Схема та ж у Конощенка, І, № 66, 70, 89, III, № 77 (останні дві — жнивові), І, № 98 (Меланка). Парал. текст: Ks. A. Brykczynski. Zapiski etnograficzne z Polesia wolynskie-go.— Zbior wiadomosci, t. XII, str. 96, № 6.
Помощу кладочку вербову, вербову. (2)
Ой час вам, дівчатка, додому, додому. (2)
Ой а ти, Марійко, зостанься, зостанься (2) та з своїм Андрійком звінчайся, звінчайся. (2)
Парал. тексти зазначені в згаданім артиклі Л. У. «Купала на Волині» («Житє і слово», 1894 p.); до тих треба додати: Zbior wiadomosci do antr. kr., VIII, № 103, str. 153; Бессараба. Мат. для этногр. Седл. губ., ст. 108. В шкільній збірці Лисенка, ст. 16, № 6, ця сама пісня, записана від Лесі ж, але не достоту (зменшена вартість h в 4 такті по запису Лисенка і збільшена вартість першого а в 6 такті; достотність мого запису потвердила і Олена Пчілка). Парал. текст ще в «Гаївках» Гнатюка, ст. 148, № 55.
Повний текст — в шкільній збірці Лисенка. Запис мелодії там трохи одмінний від мого. Варіант мелодії, записаний теж Лисенком,— в Zbior wiad. do antr. kr, VIII,
str. 152, № 97. Парал. тексти зазначені в «Житі і слові» за 1894 рік; крім того: Грінченко. Этн. мат., III, № 242; Милорадович, ст. 89.
Вже петрівочка минається, хлопцям гуляння вертається.
Ідіте, хлопці, погуляйте, дівчат на вісінь підмовляйте!
Повніший текст з с. Рокити, Ков. пов., в «Житі і слові» за 1894 p., ст. 282.
 |
| Ой в ліску, в ліску на дубку висіла колисонька на шнурку. |
В тій колисоньці Петруньо, а коло його татко його.
— Шибай мене, татойко, високо, нехай я зобачу далеко.
Там десь моя дівойка гуляє, шитим рукавцем махає.