Выбрать главу

Ой упала колодойка з неба,— ой чого ж бо нам та й до пані треба? Ой треба ж нам та й до пані воза, ой наша пані, як червона рожа.

Ой упала колодойка з неба,— ой чого ж бо нам та й до пані треба? Ой треба ж нам та й до пані дишля, ой наша пані, як червоная вишня.

З Колодяжного, Ковельськ. пов. Пор.: Милорадович, ст. 95, № 4.

Ой а колодко, йа колодойко, ой а що ж ти нам та й наробила!

Ой а що ж ти нам та наробила,— що серед будня свято зробила!

В Галичині на подібну мелодію співають колядок. Див. збірники Ів. Колесси, № 5, ст. З, № 8, ст. 7; Роз-дольського — Людкевича, № 145—147.

ВЕСІЛЬНІ
Летять галочки у три радочки \ зозуля попереду. (2)

Усі галочки по дубах сіли, зозуля — на калині.

Усі галочки защебетали,

зозуля закувала. (2)

— Ой чого куєш, чого жалуєш, сивая зозуленько?

Ой чи жаль тобі теї калини, що стоїть при долині? (2)

— Ой не жаль мені теї калини,

що стоїть при долині.

Тільки жаль мені т^ куваннячка, раннього вставаннячка. (2)

♦ *

*

Ідуть дружечки у три радочки,

Ярина — попереду.

Усі дружечки по лавах сіли,

Ярина — на посаді.

Усі дружечки заспівали,

Ярина заплакала.

— Ой чого плачеш, чого жалуєш,

молодая Ярино?

Ой чи жаль тобі татонька свого, чи подвір’ячка його?

— Ой не жаль мені татонька свого,

ні подвір’ячка його.

Тільки жаль мені русої коси, дівоцької краси.

Варіанти мелодії у Лисенка в IV томі Трудів етногр.-стат. експедиції під ред. Чубинського, № 5, 60, 64, 76 і інші; Конощенко, І, № 24, II, № 96; Філ. Колесса. Наша дума, вид. т-ва «Просвіта» у Львові, 1902 p., ст. 42; Лисенко. У. обрядові пісні, улож. для мішаного хору. V. Весільні пісні. К., 1903, № 22; Остапович, IV, № 6, 7, 10, 12; В. Верховинець (Костів). Укр. весілля.—У. етнографічний збірник, видає У. наукове товариство в Києві, т. І. К., 1914 p., № 21, 29, ст. 29 і далі; Ів. Демченко. У. весілля. Одеса, 1905, № 60. Зріднені мелодії: Kolberg. Pokucie, I, № 115, 149, 213. Chelmskie, I, № 131, 177, 273,

Wolyn, № 3, 107, 108; Голоса укр. песен, изданные Михайлом Максимовичем. Москва, 1834, № 5. Тексти: Lo-zinski. Ruskoje wesile w Peremyszli. Peremyszl, 1835, r., st. 37; Гол., II, ст. 104, ст. 104, № 19, III, t. 2, ст. 282, № 3; Труды общества исследователей Волыни, т. І. Житомир, 1902, ст. 133, № 45; Waclaw z Oleska. Piesni polskie і ru-skie ludu galicyjskiego. Lwow, 1833, ст. 33, № 106.

Варіанти мелодії: Лисенко в IV томі Трудів Чубин-ського, № 89; Kolberg. Pokucie, I, № 209 (віддалений — Wolyn, № 103, 129); Лисенко. У. обрядові пісні, V, № 20; Демченко, № 1, 59, 75; Конощенко, III, «М° 96; Роздоль-ський — Людкевич, № 57—58; Остапович, IV, № 1, 3 і 8; Верховинець, № 19, 75, 83, ст. 29 і далі. Тексти: Lozin-

ski, st. 115; Zegota Pauli, І, ст. 108, № 11; Гол. II, ст. 659, № 92, III, ч. 2, ст. 229, № 24, ст. 284, № 6, ст. 316. № 11, ст. 336, № 8, ст. 367, № 56.— Див.: Потебня. Объяснения,

І, ст. 191, і далі; Waclaw z Oleska. Piesni polskie і ruskie ludu galicyjskiego. Lwow, 1833, ст. 9, № 24, ст. 31, № 101.

Славен у бога Марисин посад. (2)

По всіх віконцях янголи стоять, а на дверечках сам господь стоїть, сам господь стоїть, доленьку ділить: батеньку дає — ще й оставляє, матінці дає — ще й оставляє,

Ярині дає — всю наділяє.

Потебня. Объяспения, І, ст. 100; Гол., II., ст. 651, № 66.

Вар. мелодії: Конощенко, III, № 94. Пор.: Янчук. Бе-лорусские песни Минской губ.— Тр. этногр. отд. имп. общ. любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете, кн. IX, № 3. Пор. теж з жни-варськими піснями презентованого збірника, № 37, № 4 і 6 у Янчука і ін.

56

Мелодія однорідна з попередньою. Близькі мелодії: Лисенко в IV томі; Чуб., № 6, 17, 95, 96, 114, 115, 126, 132, 134, 136, 137; Янчук. Белор. песни, мел., № 1, 4, 6, 16; Kolberg. Wolyn, № 109, 118, 119; Роздольський — Людкевич, № 86—91; Остапович, IV, № 11; Верховинець, № 3, 4, 7, 8, 16, 18, 20, ст. 2, 25 і далі. Тексти: Lozin-ski, st. 67; Гол., III, ч. 2, ст. 288, № 16; Теодорович. Во-лынь в описаннях городов, местечек и сел в церковно-

историческом, географ., этногр., археол. и др. отношениях, т. V. Почаїв, 1903, ст. 365; Труды общ. исслед. Волыни, т. XII, № 533, ст. 178.

Вар. і споріднені мелодії: Гушло. Десяток у. п. з По-долля (Київ, 1906, вид. Ідзіковського), № 3 (жниварська); Конощенко, III, № 92 (весільна); Ів. Колесса, ст. 167 (весільна); Kolberg. Wolyn, № 32, 128 (теж); Роздольський — Людкевич, № 2—11 (жниварські); № 13— 46 (весільні); Верховинець, № 28, ст. 32, № 39, ст. 33; Роздольський — Ф. Колесса. Мелодії гаївок, № 13. Пор.: Karol Lipinski. Muzyka do piesni polskicli і ruskich ludu galicyjskiego, zebranych і wydanych przez Waclawa z Oleska. Lwow, 1833, № 1 (ритм, схема).