Чи попові, чи дякові, а чи тому мужикові, а чи тому козаку 1 2
що шабелька при боку? /
Інша мелодія: Роздольський — Людкевич, № 541. Парал. тексти без нот: Головацький, II, ст. 568, № 7 (3 Пря-шева, в королівстві Угорськім), III, ч. 1, ст. 256, № 138. Пор. Чуб, V, ст. 795, № 368.
Парал. тексти: з інтими мелодіями в збірці Верховинця Укр. весілля (Укр. етногр. зб. Київського наук, т-ва, т. І), № 37, і у Роздольського — Людкевича, № 544; без нот: Popowski, № 142, Z. D, Mat. etn. z okolic Pliskowa, № 146.
Парал. тексти без нот: Грінченко, III, № 639; Явор-ницький, № 817—818.
Пар. тексти без нот: Kolberg. Cheimskie, II, № 58; Грінченко, III, № 1686.
Пар. тексти без нот: Чуб., III, ст. 37, № 83 (поміж весняними грами), V, ст. 1123, № 65 (повніший); Rokos-sowska в Zb. wiad., t. VII, ст. 213, № 8?
A-а, котів два, сірі-білі обидва, по бережку ходили та качечку ловили.
А качечку на юшечку, а пір’ячко в подушечку, щоб дитинка була спала, була спала, не кричала, А-а-а-а! А-а-а-а!
Споріднені колискові мелодії у Марка Вовчка, № 21; Гулака-Артемовського, № 1; Ходоровського, № 1.
A-а, кицю,
пішла киця по водицю та й упала у криницю, пішов котик витягати, не знав, за що кицю брати. Узяв кицю за хвостицю та й ударив об стовпицю.
— Ото тобі, кицю, не лізь у криницю, а будь, кицю, весела, поїдемо до села хліб-сіль купувати, малих діток годувати.
Парал. тексти без нот: Чуб, IV, ст. 24, № 26, ст. 25, № 28; Милорадович. Нар. обр. и песни Лубенск. у, ст. 42, № 41.
Такий самий текст, без нот, у Чуб, IV, ст. 26, № 34 (передрук з Максимовича).
Бити кицю, бити —* не хоче робити, бити кицю по лапках, хай не ходить по лавках. А-а-а-а! А-а-а-а!
Повніший текст: Чуб., IV, ст. 21.
Котику сіренький, котику біленький, котку волохатий, не ходи по хаті, не ходи по хаті, не буди дитяти. Дитя буде спати,
котик — воркотати.
Ой на кота воркота, на дитину дрімота.
А-а-а-а! А-а-а-а!
Парал. тексти без нот: Максимович (К., 1849), ст. 105; Чуб., IV, ст. 22, № 18 і 21, ст. 23, № 23.
Ой ходить сон коло вікон, (2) а дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти: (2)
— А де будем ночувати?
— Де хатонька теплесенька, (2) де дитина малесенька.
Там ми будем ночувати, (2) дитиночку колихати.
Паралельні тексти: з наближеною мелодією — Гулак-Артемовськип, № 2; без нот: Максимович, вид. 1849 p., ст. 101; Метлинський, ст. 2; Чуб., IV, ст. 20, № 16; Гол.,
II, ст. 142, № 1; III, ч. 1, ст. 457, № 3; Милорадович. Нар. обр. и песни Лубенск. у., ст. 36, № 4; М. Дерлиця. Селянські діти (Етногр. збірник наук, т-ва ім. Шевченка у Львові, т. V, 1898 p.), ст. 123, № 2; Д-р Раймунд Кайндль. Фольклорні матеріали, ibid., ст. 148, № 4.
Колихала баба діда (2)
Із вечора до обіда.
Парал. тексти без нот: Головацький, II, ст. 840, № 14 (шумка) Іш
221
МЕЛОДІЯ ДО ПРИПОВІСТКИ «СКРИПКА І БУБОН» 29
З Звягельського пов, Як ішли музики на весілля, скрипка вигравала:
ПРИМІТКИ
До дев’ятого тому взійшли усі відомі на сьогодні записи фольклорних творів Лесі Українки, а також записані з її співу М. Лисепком та К. Квіткою. В томі повністю збережено авторську систематизацію окремих пісенних циклів, опублікованих за життя поетеси або підготовлених до видання (іноді за участю К. Квітки). Після записів Лесі Українки як цілісні розділи подано також наспівані нею М. Лисенкові народні мелодії та записані від поетеси К. Квіткою пісні, що- стаповлять велику збірку. Ця збірка обіймає і матеріали, упорядковані як певні цикли Лесею Українкою (танцювальні пісні, веснянки, купальські та ін.). Тому, щоб уникнути повторень, у записах М. Лисенка і К. Квітки ці твори знімаються, а в примітках зазначається їх місце в книзі.
Подаючи записи Лесі Українки з її рукописного зошита, у примітках друкуються і ті тексти пісень, які записала в зошиті сестра Ольга Кривинюк, бо паспівані вони переважно тією самою дівчиною Варкою (Варварою Дмптрук), від якої записувала й Леся Українка.
Таким чином, прийнята система подачі матеріалу послідовно розкриває розвиток зацікавлень поетеси народною пісенністю, її спроби видання фольклорних збірок тощо.
Переважна більшість вміщених у томі фольклорних матеріалів має вказівки Лесі Українки та Климента Квітки на їх варіанти. Нерідко джерела варіантів подаються скорочено, причому скорочення ці найрізноманітніші. їх розкриття наведено в кінці тому у «Списку умовних скорочень».
Пояснення Лесі Українки і Климента Квітки у підпоряд-кових виносках ідуть беззастережно, коментарі, що належать упорядникам, подаються з ремаркою «Ред».
29
Далі у зб. К. Квітки ідуть мелодії до казок під № 222—225, які вміщені у розділі «Дитячі гри, пісні й казки» (див. стор. 112— 121 цього тому). Коментарі і варіанти Квітки до цих мелодій наводяться у примітках (див. 415 стор. цього тому)»