Ой гук, мати, гук. Текст записала Леся Українка від І. Франка, мелодію передруковуємо із збірника К. Квітки «Українські народні мелодії», К. 1922, № 506. Текст подається за автографом Лесі Українки (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 12). Текст пісні вперше надруковано у зо.: Народні пісні в записах Лесі Українки..., стор. 201. Варіант пісні в записі І. Франка з 1877 р. див. у зо.: Народні пісні в записах І. Франка,
стор. 147—148.
Володар, володарочку. Мелодія записана без тексту (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 65, арк. 34). Вперше надруковано у зб.: Народні пісні в записах Лесі Українки..., стор. 54—55.
У бору сосна похилилася. Записала Леся Українка з неповним текстом (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 65, арк. 35). Вперше надруковано у зб.: Народні пісні в записах Лесі Українки..., стор. 160.
Ой мала та Грапинючка два синочки рідні. Текст записала Леся Українка (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 13). Вперше надруковано у зб.: Народні пісні в записах Лесі Українки..., стор. 254.
Ой де б я із досадоньки пішла. Записала Леся Українка (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 189, п. 6186, стор. 5).
Ой із гори та в долину. Друкується за автографом (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 189, п. 6186, стор. 6).
Під гай, коню, під гай, коню. Леся Українка записала неповний текст (Державний Центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 189, п. 6186, стор. 6).
Іде господь дорогою. Записала Леся Українка (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 12, зв., а також інв. № 189, п. 6186, стор. 7—7, зв.). Вперше надруковано у зб.: Народні пісні в записах Лесі Українки..., стор. 195.
ДИТЯЧІ ГРИ, ПІСНІ Й КАЗКИ
Вперше надруковано у збірці «Дитячі гри, пісні й казки», виданій у Києві в друкарні Чоколова 1903 року. Заголовок і передмова подаються російською і українською мовами.
НАРОДНІ ПІСНІ ДО ТАНЦЮ
Задум Лесі Українки видати цю збірку відноситься до 1904 року. 15.ХІ 1904 року в листі до Івана Франка з Тбілісі вона писала: «Оце надумую видати маленький збірничок танцюристих пісень народних (бачте, як розвеселилась?) для народу ж. Мають туди увійти переважно волинські пісні, до яких мелодії я попросила записати п. Квітку, а се ще хочу просити Вас дозволити мені взяти до мого збірничка і ті 5 пісень до танцю, що колись, у Буркуті, записав від Вас п. Квітка. Мелодії у нього є і початкові слова (чи, власне, окремі куплети). Але якщо дозволите мені умістити сей матеріал, то, може, будете ласкаві прислати по кілька (хоч 2—3) куплетів на кожну мелодію. Я була б Вам дуже вдячна за те, хоч і сором мені, що завдаю Вам роботу. Ваші пісні починаються так: 1) Ой на горі лен поламався, а до мене дяк женихався, 2) Ой чи не ти то гребелькою йшла, ой чи не ти-то хусточку знайшла, 3) На воді човен вихитується, 4) Ой на горі біла глина, ой, ой, ой, 5) «Сабадашка». Тут Леся Українка помилково розчленувала одну пісню на дві, давши їх під № 2 і 3.
Такий збірник з 54 танцювальних пісень (сюди ввійшли й чотири, записані від І. Франка) Леся Українка упорядкувала за принципом їх подібності, але видати тоді збірник не вдалося. Автограф цього фольклорного збірника зберігається в архіві поетеси — ІЛ, ф. 2, № 870, під назвою «Народні пісні до танцю (з нотами). З голосу Івана Франка та Лариси Косач. Списав К. Квітка». Автограф збірки — 32 сторінки, з яких 7 і 10 — чисті. Пісні 4, 7, 20, 32, 49, 50 і 51 записані від Лесі Українки рукою К. Квітки, решта написана рукою поетеси. Мелодії до цих пісень, записані К. Квіткою, мають заголовки за початковими рядками, але ми їх не подаємо, оскільки в рукописі Лесі Українки подано назви тільки до трьох пісень («Сабадашка», «Гречка», «Полька»).
Записи танцювальних пісень в рукописній збірці Лесі Українки розміщені в такій послідовності:
1. Ви, музики, грайте; 2. На городі біла глина; 3. Ой на горі лен поламався; 4. На воді човен вихитується; 5. Сабадашка;
6. Ой летіла зозуленька; 7. Ой чия ти, дівчинонько; 8. Коло гаю походжаю, в гаю не буваю; 9. Коло гаю походжаю, коло ліщиноньки; 10. Що вже ходив, то вже ходив; 11. Ой рикнула коро-виця; 12. Ой не ходи коло води; 13. Чиї пчоли по діброві. В автографі цієї пісні два останні рядки викреслені: