Гоголем були знані не тільки билини про епічних богатирів та їхнє побратимство (тотожні мотиви використали П. Меріме у циклі «Гузла», 1827, і О. Пушкін у «Піснях західних слов’ян», 1834), але й вітхозавітна історія Каїна й Авеля, так само як і новозавітний сюжет по Юду. Універсальний культурологічний характер мотивів не став на заваді їхній інтерференції з поетикою української народної пісні, до використання риторичних засобів якої вдався Гоголь. Створені митцем стилізації — дума, голосіння Катерини, монолог Данила «Щось сумно стає на світі» (глава IX), відоме змалювання бурі на Дніпрі на початку глави X — засвідчили органічне засвоєння духу і матерії фольклору, майстерно утілених у тексті повісті.
Місцем, де чиниться страшна помста, Гоголь обрав Київ та Карпати. Київ постає головним неінфернальним місцем у структурі простору повісті. Туг центр християнського світу, де розташовані церкви й монастирі, сюди вирушає чаклун замолювати гріхи. Саме звідси, з Києва, «стало видно далеко у всі кінці світу», тобто стало видно межі української землі з їхнім пограниччям і одночасно входом до інфернального світу — Карпатами. Образу гір у творі відведена особлива міфологічна роль. Згідно з легендами, гори створили чорти (наприклад, чорт, виринувши з моря, прихопив у рота землю, а коли вона стала рости, наплював гори; або вони утворилися від падіння чорта на землю й метання по ній — див.: Войтович В. Українська міфологія. — С. 112). Тож у народній свідомості гори залишились місцем перебування демонічних істот. Тут з’являється величезний мрець, від якого здригається земля, вершник з немовлям, а головне — бездонне провалля, власне вхід до інфернального простору.
Джерелом інформації про Карпати для Гоголя могли слугувати праці директора ніжинської Гімназії вищих наук І.С. Орлая, карпатороса за походженням, який доводив етнічну спорідненість народностей Карпат, Галичини, України і Росії, переконаний у необхідності їхнього об’єднання (див.: Орлай И.С. О Юго-западной Руси. Письмо из Нежина к секретарю Общества // Труды и записки Общества истории и древностей российских. — 1826. — Кн. 1. — С. 220‒228). Думки І.С. Орлая, поширені серед гімназистів часів учнівства Гоголя, кореспондували загальній культурно-літературній ситуації 20‒30-х років XIX ст., коли широко і співчутливо обговорювались ідеї слов’янської спільноти.
Детальніше про історичні реалії та фольклорні витоки повісті Гоголя зокрема див.: Чумак Т.М. Исторические реалии в повести Н.В. Гоголя «Страшная месть» // Вопросы русской литературы. — Вып. 42. — Львов, 1983; Чумак Т.М. Фольклорные истоки повести Н.В. Гоголя «Страшная месть» // Література та культура Полісся. — Вип. 1. — Ніжин, 1990. — С. 120‒121.
Страшна кара / Пер. І. Василевський // Діло. — 1890. — 28 берез. (9 квіт.) — 21 квіт. (З трав.) [№ 71‒89].
Страшна пімста / Пер. В. Щербаківський // Народне слово. — Л[ьвів], 1909. — № 193‒194, 200, 206, 209, 211, 212, 214, 215, 238‒240, 242, 244, 245.
Страшна пімста / Пер. В.Щ. [Вадим Щербаківський]. — Львів, 1909. — 95 с. [Передрук з «Народного слова»].
Страшна помста / [Пер. Щ-го.] — Полтава: Изд. Укр. кн. маг. Тип. Гуревича, 1913. — 55 с.
Страшна помста / Пер. В. Щербаківського; Іл. В. Дурново // Гоголь М.
Сорочинський ярмарок; Страшна помста. — Полтава, 1920. — 67 с. [2-га паг.]. [На тит. арк.: У Полтаві, 1919].
Страшна пімста / Пер. В.Щ. — Л[ьвів], 1919. — 95 с.
Страшна помста / Пер. А. Харченко. — К.: Книгоспілка, 1929. — 50 с.
Страшна помста / Пер. А. Харченко // Гоголь М. Страшна помста та інші оповідання. — Львів, 1933. — С. 13‒61.
Страшна помста та інші оповідання / Передм. Миколи Голубця. — Львів, 1933. — 125 с.
Страшна помста // Гоголь М. Вечори на хуторі біля Диканьки: Повісті, видані Рудим Паньком. — К.; X., 1935. — С. 154‒195.
Страшна помста// Гоголь М. Вибрані твори. — К.; X., 1935. — С. 93‒113.
Страшна помста // Гоголь М.В. Вибрані твори. — К., 1946. — С. 71 — 108.
Страшна помста// Гоголь М. Вечори на хуторі біля Диканьки: Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. — К., 1950. — С. 132‒168.
Страшна помста / Пер. І. Сенченка // Гоголь М. Твори: В 3 т. / Заг. ред. М. Гудзія. — К., 1952. — Т. 1. — С. 198‒238.
Страшна помста: [Для серед. шк. віку]: Пер. з рос. / Іл. Олега Літвінова. — К.: Школа, 2007. — С. 169‒235: іл. — (Моя улюблена книжка).