Боже, благослови![261]
Хай з’явиться нинішнього року дозрілий і повний плід!
Господи, дай мені пам’ятати вічно моє[262]… моє невідання, моє незнання, недостатність освіченості моєї, нехай не висную ні про кого й ні про що необачної думки. (Нікого не судити й сторонитись висновувати думку. Щоб пам’ятав щохвилинно слова Апостола Твого. Не все хай буде.)
Боже, зроби безпечним шлях його[263], перебування у Святій Землі благодатним, а повернення на батьківщину щасливим і благополучним!
Прихили серця людей до надання йому покровительства (скрізь, де буде проходити він); віднови тишу морів і впокор бурхливе дихання вітрів!
Тишу ж душі його наповни благодатними думками під час дороги його! Віддали від нього дух вагань, дух помислів бунтівних і бентежних, дух марновірства, пустих прикмет і малодушних передчуттів, нікчемний дух несміливості та боязні!
Дух же твердості й сили, й непохитної надії у Тебе, Боже, всели в нього! Нехай укріпиться в усьому благому й угодному Тобі!
Виправи молитву його і дай йому помолитися біля Гробу Святого за побратимів та кревних своїх, за всіх людей землі нашої і за всю вітчизну нашу, за її мирний час, за примирення всього в ній ворогуючого та збуреного, за оселення в ній любові й воцаріння Твого царства, Боже!
Боже, не зважай на недостойність його, але, заради молитов наших, ревних та гарячих молитов, що висилаємо ми з глибини сердець наших, і заради молитов людей, Тобі угодних, які Тобі за нього моляться, удостой його, недостойного, грішного за се помолитися і не погребуй прийняти сердечні прохання його, простивши йому за все!
І сподоби його, Боже, постати від Святого Гробу з оновленими силами, бадьорістю й ревністю повернутись до діла й труда свого, на добро землі своєї і на устремління сердець наших до прославляння святого імені Твого!
Господи! спаси й помилуй бідних людей[264]. Змилосердься, Творець, і яви руку Свою над ними. Господи, виведи нас усіх на світло з темряви. Господи, віджени всі спокуси лукавого духа, які всіх нас спокутують. Господи, просвіти нас, Господи, спаси нас. Господи, спаси бідних людей Твоїх.
Господи, здержи гнів Твій і лють покарань Твоїх. Господи, прихились неміччю нашою і допоможи піднятись нам, наверни до Тебе й <допоможи> піднести благаючий крик до тебе й риданням сердець наших ублагати Тебе. Господи, незважаючи на нечестиві наші діла й крик несамовитий, не відають бо, що творять, заради люблячих Тебе, заради угодників, пошли Духа Твого Святого, напоуми і спаси нас. Спаси, спаси нас, спаси.
Господи, спаси й помилуй бідних людей Твоїх. Не давай лукавому звеселитися та заволодіти нами. Не дай ворогу поглумитись з нас й хмурому породити безладдя і неустрій, збурити стрункість, яка знаменує присутність Твою з нами. Господи, яви, сотвори святе чудо Твоє, сотвори, сотвори.
Господи,спаси.
Небесна стрункість і мудрість Христа, що була співприсутньою Богові при творінні світу, без нея же ніщо не бисть. Яви чоловіколюбство Своє заради Святої Крові Своєї, заради жертви, за нас принесеної. Внеси святий порядок і, розігнавши думки нечестиві, виклич з хаосу стрункість, і спаси нас, спаси, спаси нас. Господи, спаси і помилуй бідних людей Твоїх.
Милосердя, Господи. Ти милосердний. Прости все мені, грішному. Сотвори, щоб пам’ятав, що я один і живу в Тобі, Господи; щоб не покладав ні на кого, крім на одного Тебе, надію, щоб віддалився від миру до святого закутка самотності.
Боже, дай полюбити ще більше людей. Дай зібрати в пам’яті своїй все найкраще в них, пригадати ближче всіх ближніх і, надихнувшись силою любові, бути в силах зобразити. О, хай же сама любов буде мені натхненням.
261
*
Молитва пов’язана з роботою над «Мертвими душами».
Уперше надрукована Г.П. Георгієвським (див.: Памяти В.А. Жуковского и Н.В. Гоголя. — СПб., 1909. — Вып. 3. — С. 11).
262
*
Уперше надруковано Г.П. Георгієвським (див.: Памяти В.А. Жуковского и Н.В. Гоголя. — С. 114).
263
*
Молитва була пов’язана з паломництвом Гоголя до Святих місць. Текст її Гоголь надіслав у листі до матері від 15 січня 1848 р. з проханням «відправити молебен і, якщо можна, навіть не раз (в усіх місцях, де вміють краще молитись), про благополучну мою подорож».
Уперше надруковано П. Кулішем у вид.: Сочинения и письма Н.В. Гоголя. — СПб., 1857. — Т. 6. — С. 445‒446.
264
*
Мотив цей зустрічається у «Вибраних місцях» (див. розділ VI. «Про допомогу бідним»).
Уперше надрукована Г.П. Георгієвським (див.: Памяти В.А. Жуковского и Н.В. Гоголя. — С. 114‒115).