Выбрать главу

Та ось, утім, тобі порада і в господарюванні. Тільки розкуси її гарненько і не будеш у збитку. Два чоловіки вже дякують мені; один із них тобі знайомий К***. Власне про те, якими галузями господарства слід займатися і як займатися, я тобі не скажу. Це знаєш ти краще мене; до того ж і село твоє я не знаю так, як мою власну долоню. А стосовно всяких нововведень ти розумний і зметикував сам, що не тільки слід дотримуватись усього старого, а й вдивитись у нього наскрізь, щоб з нього ж вилучити для нього поліпшення. Та я дам тобі пораду щодо стосунків поміщика з селянином у господарських ділах і роботах, що поки потрібніше за все інше. Пригадай ставлення колишніх поміщиків-хазяїв до своїх мужиків: будь патріархом, сам починателем усього і передовим у всіх ділах. Заведи, щоб при початку всякого спільного діла, як-от: сівба, косовиця і жнива — було свято на все село, щоб у ці дні був спільний стіл для всіх мужиків на твоєму дворі, наче в день самого Світлого Воскресіння, і обідав ти сам разом з ними, і разом з ними вийшов би на роботу, і в роботі був би передовим, підохочуючи всіх робити завзято, нахвалюючи тут же молодця і докоряючи тут же лінивця. Коли ж прийде осінь і закінчаться польові роботи, відсвяткуй таким же чином і ще більшою учтою закінчення робіт, у супроводі урочистого й подячного молебну. Мужика не бий. Зацідити йому в пику ще не велика штука. Це зуміє зробити і становий, і засідатель, навіть староста; мужик до цього вже звик і тільки що почухає злегка потилицю. Але зумій пройняти його добряче словом; ти ж на меткі слова майстер. Нагримай на нього при всьому народі, але так, щоб тут же осміяв його весь народ; це буде для нього в кілька разів корисніше за всякі потиличники та зуботичини. Тримай у себе в запасі всі синоніми молодця для того, кого треба підохотити, і всі синоніми баби для того, кого треба дорікнути, щоб почуло все село, що лінюх і п’яниця є баба і погань. Викопай слово ще гірше, словом — назви усім, чим тільки не хоче бути російська людина. У кімнаті не засиджуйся, а з’являйся частіше на селянських роботах. І де не з’явишся, з’являйся так, щоб від твоєї появи дивилося все живіше й веселіше, обертаючись молодцем та чепуруном у роботі. Додай і від себе сили словами: «Нумо, прихопимо враз, хлопці, всі разом!» Візьми сам у руки сокиру чи косу; це буде тобі на добро і кориснішим для твого здоров’я за всякі Марієнбади, медичні муціони та мляві прогулянки.

Зауваги твої про школи цілковито справедливі. Вчити мужика грамоті з тим, щоб надати йому можливість читати пусті книжчини, котрі видають для народу європейські людинолюбці, це справді дурниця. Головне вже те, що у мужика немає зовсім для цього часу. Після стількох робіт ніяка книжчина не полізе в голову, і, прийшовши додому, він засне, як убитий, богатирським сном. Ти й сам робитимеш те саме, коли станеш частіше навідуватися на роботи. Сільський священик може сказати набагато більше істинно потрібного для мужика, ніж усі ці книжчини. Якщо в кому істинно вже зародиться охота до грамоти, і при цьому зовсім не з тим, щоб зробитися шахраєм-конторником, але з тим, щоб прочитати ті книги, в яких накреслений Божий закон людині, — тоді інша справа. Виховай його як сина і на нього одного витрать усе, що витратив би ти на всю школу. Народ наш не дурний, що тікає, як від чорта, від усякої писаної бамаги. Знає, що там притик всієї людської плутанини, крутійства і каверз. По-справжньому, йому не слід і знати, чи є які-небудь інші книги, крім святих.

До речі, про священика. Ти даремне клопочешся про його переміну й затіваєш просити архієрея, щоб він дав тобі більш знаючого і досвідченого. Такого священика він тобі не дасть, тому що такий священик всюди потрібен. Викинь навіть із голови, щоб міг віднайтися священик, який уповні відповідає твоєму ідеалові. Ніяка семінарія й ніяка школа не може так виховати священика. В семінарії він отримує тільки початкові основи свого виховання, дістає ж освіту сповна в ділі життя. Будь сам йому напутником, ти ж зрозумів так добре обов’язки сільського священика. Якщо священик поганий, то в цьому майже завжди винні самі поміщики. Вони замість того, щоб пригріти його у себе в домі, як рідного, поселити в ньому бажання бесіди доброї, котра могла б його чого-небудь повчити, покинуть його серед мужиків, молодого і недосвідченого, коли він ще й не знає, що таке мужик, поставлять його в таке становище, що він ще повинен потурати і догоджати їм, замість того, щоб уже від самого початку мати над ними певну владу, і після того волають, що у них священики погані, що вони набули мужицьких звичаїв і нічим не відрізняються від простих мужиків. Тож я питаю: хто не огрубіє навіть із приготованих і вихованих? А ти зроби ось як. Заведи, щоб священик обідав з тобою кожного дня. Читай з ним разом духовні книги: тебе ж це читання тепер захоплює й живить понад усе. А найголовніше — бери з собою священика всюди, де буваєш на роботах, щоб він бачив особисто все поводження твоє з мужиками. Тут він побачить ясно, що таке поміщик, що таке мужик і якими мають бути їхні стосунки між собою. А між тим і до нього буде більше поваги з боку мужиків, коли вони побачать, що він йде з тобою об руку. Зроби так, щоб він не бідував у домі своєму, щоб був забезпечений щодо власного свого господарства і через те мав би можливість бути з тобою безпрестанно. Повір, що він так нарешті звикне до тебе, що йому буде нудно без тебе. А звикнувши до тебе, він від тебе невідчутно набереться знання речей, і знання людини, і багато всякого добра, тому що в тобі, слава Богу, всього цього доволі, і ти вмієш так ясно й гарно висловлюватися, що кожен мимоволі засвоює собі не тільки твої думки, а навіть і образ їхнього вираження, і самі слова твої.