Выбрать главу

1844

XXVIII

До посідаючого важливе місце[106]

В ім’я Бога беріть всяку посаду, яку б вам не запропонували, і не бентежтесь нічим. Чи доведеться вам їхати до черкесів на Кавказ, чи, як колись, посісти місце генерал-губернатора — ви тепер потрібні скрізь. Що ж до утруднень, про які ви говорите, то все тепер утруднене; все стало складно; всюди багато роботи. Чим більше входжу умом у сутність нинішніх речей, тим менше можу вирішити, яка посада тепер важча і яка легша. Для того, хто не християнин, все стало тепер трудно; для того ж, хто вніс Христа в усі діла і в усі дії свого життя, — все легко. Не скажу вам, щоб ви зробились уповні християнином, але ви близькі до цього. Вас не турбує вже честолюбство, вас не приманюють уперед уже ні чини, ні нагороди, ви уже зовсім не думаєте про те, щоб похизуватися перед Європою і зробити з себе історичну особу. Словом, ви зійшли саме на ту сходинку стану душевного, на котрій треба бути тому, хто захотів би зробити тепер користь Росії. Чого ж вам боятися? Я навіть не розумію, як може чого-небудь боятися той, хто вже осягнув, що треба діяти скрізь як християнин. Він на всякому місці мудрець, всюди знавець діла. Поїдете ви на Кавказ — ви перш за все пильно роздивіться. Християнське смирення вас не допустить ні до якої швидкої поспішливості. Ви, як учень, спочатку будете дізнаватися. Ви не пропустите ні одного старого офіцера, не розпитавши про його власні сутички з неприятелем, знаючи, що тільки зі знання подробиць виводиться знання цілого. Ви змусите всіх розказати собі порізно всі подвиги бранного та бівуачного життя; розпитаєте і цициановців, і єрмоловців[107], і офіцерів нинішньої епохи і, коли заберете все, що треба, обіймете всі подробиці, з’єднаєте всі окремі цифри і підведете їм підсумок — вийде у підсумку сам собою план полководцеві: не треба буде й голови ламати, ясно буде як день все, що вам треба робити. І коли весь план буде вже в голові вашій, ви й тоді не будете квапитися; християнське смирення вас до того не допустить. Не об’являючи його нікому, ви розпитаєте всякого вартого уваги офіцера, як би він діяв на вашому місці; ви не залишите не почутою жодної думки, ні навіть поради від кого б то не було, хоч би від того, хто стоїть на низькому місці, знаючи, що інколи Бог може навіяти і простому чоловіку розумну думку. Для цього ви не станете збирати воєнних нарад, знаючи, що не в суперечках і спорах діло, але поодинці вислухаєте кожного, хто б захотів з вами поговорити. Словом, ви всіх вислухаєте, але зробите так, як звелить вам ваша власна голова; а ваша власна голова звелить вам розумно, тому що всіх вислухає. Ви будете навіть неспроможні зробити нерозумне діло, тому що нерозумні діла робляться від гордості і впевненості в собі. Та християнське смирення спасе вас скрізь і віджене те самозасліплення, яке находить на багатьох навіть дуже розумних людей, котрі, дізнавшись тільки одну половину діла, вже думають, що дізнались все, і летять прожогом діяти; тоді як, на жаль, навіть і в тому ділі, яке, ймовірно, наскрізь нам відоме, може ховатися ціла половина невідома. Ні, Бог від вас віджене це грубе засліплення. Чого ж вам боятися Кавказу?

вернуться

106

* Лист адресовано до графа О.П. Толстого.

вернуться

107

* …розпитаєте і цициановців, і єрмоловців… — Йдеться про офіцерів, які воювали на Кавказі під командуванням генералів Павла Дмитровича Цицианова (1754‒1806) і Олексія Петровича Єрмолова (1777‒1861).