Насправді, не моє діло повчати проповіддю. Мистецтво і без того вже повчання. Моє діло говорити живими образами, а не мудруваннями. Я повинен виставити життя лицем, а не трактувати про життя. Істина очевидна. Але питання: чи міг би я без цього великого гаку зробитися достойним виробником мистецтва? Чи міг би я виставити життя в його глибині так, щоб воно пішло на поучення? Як зображувати людей, якщо не дізнався спершу, що таке душа людська? Письменнику, якщо тільки ти обдарований творчою силою створювати власні образи, виховай себе спершу як людина і громадянин землі своєї, а потім уже берись за перо! Інакше буде все не до ладу. Яка користь затаврувати ганебного і порочного, виставивши його на позір усім, якщо неясний в тобі самому ідеал йому протилежної прекрасної людини? Як виставляти недоліки і негідність людську, якщо не поставив собі самому запита: в чому ж гідність людини? і не дав на це собі скільки-небудь задовільної відповіді. Як висміювати винятки, коли ще не знаєш добре ті правила, з яких виставляєш на позір винятки? Це означатиме зруйнувати старий дім раніше, ніж мати можливість збудувати замість нього новий. Але мистецтво не руйнування. В мистецтві таїться сім’я творення, а не руйнування. Це відчувалося завжди, навіть і в ті часи, коли все було темним. Під звуки ліри Орфея[196] будувались міста. Не дивлячись на не очищене до сих пір поняття суспільства про мистецтво, всі, однак, говорять: «Мистецтво є примирення з життям». Це правда. Істинний твір мистецтва має в собі щось заспокійливе і примирливе. Під час читання душа наповнюється стрункою злагодою, а після прочитання задоволена: нічого не хочеться, нічого не бажається, не піднімається в серці порух обурення проти брата, а скоріше в ньому струмує єлей всепрощаючої любові до брата. І взагалі не прямуєш до осудження дій іншого, а на споглядання самого себе. Якщо ж твір поета не має в собі цієї властивості, то він є одним тільки благородним гарячим поривом, плодом нетривалого стану автора. Він залишиться як прикметне явище, але не називатиметься твором мистецтва. По заслузі! Мистецтво є примирення з життям!