Лютий, 15. У Миргороді М.І. Гоголь отримує свідоцтво про те, що її син Микола Гоголь приналежний до миргородського дворянства.
Березень, 23. У Петербурзі вийшов «Сын Отечества и Северный архив» (Т. 2, № 12) з першим надрукованим твором Миколи Гоголя — вірш «Італія» (без зазначення імені автора).
Квітень, 30. Гоголь просить матір надіслати комедії батька «Вівця-Собака» і «Роман з Параскою», написати про «звичаї», «точні назви одягу, який носили у часи гетьманські», «про колядки, Івана Купала, про русалок», а якщо «є, крім того, якість духи чи домовики, то про них детальніше з їхніми назвами та справами; безліч носиться між простого народу повір’їв, страшних розповідей, легенд, різних анекдотів і т. п.».
Починає роботу над «Вечорами на хуторі біля Диканьки».
Травень, 22. Гоголь нагадує матері про своє прохання збирати етнографічні матеріали, зокрема про ігри картярські та хороводні, і з ностальгією згадує весну в Україні: «Прихід весни в нашу запилюжену столицю, котра зовсім не схожа на весну, змушує мене скрушно згадувати нашу малоросійську весну».
Червень, кінець місяця. Вийшов «Московский телеграф» (№ 12) з негативним відгуком М.О. Полевого про «Ганца Кюхельгартена».
Липень, 20. Негативний відгук О.М. Сомова про «Ганца Кюхельгартена» надрукувала «Северная пчела» (№ 87). Там же вміщена інформація, що книга «продається в усіх книжкових ятках».
Липень, 23. Гоголь передав матері право на управління своєю частиною маєтку особливою довіреністю, надісланою у листі до неї від 24 липня.
Липень, 24. Гоголь дякує матері за інформацію про українські звичаї, ділиться своїми творчими планами: «В тиші усамітнення я готую запас, якого, належно не обробивши, не пущу у світ, я не люблю квапитися, а тим більше займатися поверхово. …Твір мій, якщо коли вийде, буде іноземною мовою, і тим більше мені потрібна точність, <щоб> не спотворити неправильними назвами сутнісного імені нації».
Гоголь повідомляє матір про намір виїхати за кордон: «…я недалеко їду: дорога моя тепер лежить у Любек».
Липень, кінець місяця. Перед від’їздом Гоголь викупив у книготорговців екземпляри «Ганца Кюхельгартена» і спалив їх.
Серпень, 13. У листі з Любека Гоголь пояснює матері головну причину свого від’їзду: «Майже всю весну і літо у Петербурзі я хворів; тепер, хоч і здоровий, але у мене великий висип на всьому обличчі і на руках». Тож за порадою лікарів має лікуватися в Травемюнде, містечку неподалік від Любека, що викликає в нього згадки про Україну: «Місця, які оточують Любек, непогані, але не годящі проти наших біля Псла. Будиночки, розкидані за містом, оповиті та обсаджені деревами, кущами і квітами, прекрасні й дуже схожі на петербурзькі дачі; повітря вельми здорове, а клімат дещо подібний до нашого, тобто полтавського, хоча фрукти, здається, тут дозрівають пізніше, втім все ж не так, як у Петербурзі, де досі ще їдять малину й суниці. Тут видно принаймні вишні вже».
Серпень, 23. Гоголь — матері: «Дорога з Травемюнде у Любек і особливо з Любека у Гамбург є великим і різноманітним садом. Поля місцеві поділені на невеликі ділянки, котрі всі обсаджені у два ряди кущами. Снопи на полях не у копах, як у нас, а приставляються один до одного, як у нас коноплі».
Вересень, 22. Гоголь повертається до Петербурга.
Вересень—жовтень. Спроби Гоголя зробити сценічну кар’єру виявилися невдалими.
Жовтень, кінець місяця. Гоголь подає прохання на ім’я міністра внутрішніх справ про зарахування на службу.
Листопад, 12. У листі до матері Гоголь розповідає про свої закордонні враження, зокрема, побачене там намагається використати для облаштування будинку у Василівці: «Я знайшов спосіб розташувати його надзвичайно зручно, за найменшої переробки, на манер будинків, які бачив у Німеччині».
Листопад, 15. Гоголь зарахований на випробувальний термін у Департамент державного господарства і публічних споруд.
Січень. Гоголь з французької переклав статтю «Про торгівлю росіян наприкінці XVI і на початку XVII століття», яка не була надрукована.