Лютий, 2. Гоголь просить матір збирати «стародруковані книги», «рукописи стародавні часів гетьманщини», «записки, які вели предки якогось старовинного роду», монети, стріли тощо.
Лютий, 25. Гоголь подав прохання про звільнення з Департаменту державного господарства і публічних споруд.
Лютий—березень. В «Отечественных записках» надрукована без імені автора повість Гоголя «Бісаврюк, або Вечір на Івана Купала. Малоросійська повість (з народних переказів), розказана дячком Покровської церкви».
Березень, 27. Гоголь подає прохання про прийняття на службу в Департамент наділів.
Квітень, 2. У листі матері Гоголь говорить про наміри змінити своє життя: «Я вже радився тут і щодо моїх намірів перебратися у провінцію, та зізнаюся, Боже бережи, коли доведеться їхати в Росію. Як на мене, якщо їхати, так уже їхати в одну Малоросію. Та зізнаюся, якщо розсудити як слід, то, незважаючи на моє бажання їхати в Малоросію, я зовсім втрачу все, якщо виїду з Петербурга. Тут тільки людині досягнути можна чогось; тут тисяча шляхів для неї; треба тільки вдатися до терпіння, з яким можна-таки дочекатися свого».
Квітень, 10. Гоголь прийнятий на службу в Департамент наділів на посаду старшого писаря.
Червень, 3. Гоголь затверджений у чині колезького реєстратора і приведений до присяги.
У листі до матері говорить про свої заняття в Академії мистецтв і про зустрічі з «однокоритниками» з Ніжина: «Чи повірите, що …їх тут до 25 чоловік. Ви, певно, думаєте, що таке знайомство має бути обтяжливим — аніскільки, це не в селі, де зобов’язані частувати своїх гостей столом або чаєм. Кожен у нас їсть у себе, приятелів же і товаришів частує бесідою, якою кожен із нас буває цілком задоволений». У 1830—1833 рр. в Петербурзі з ніжинських «однокоритників» Гоголя мешкали: К.М. Базилі, Є.П. Гребінка, О.С. Данилевський, Н.В. Кукольник, В.І. Любич-Романович, П.Я. Лукашевич, А.П. Мокрицький, І.Г. Пащенко, М.Я. Прокопович, М.О. Ріттер, П.Г. Редкін та ін.
Липень, 22. Гоголь призначений помічником столоначальника.
Грудень, 18. Цензурний дозвіл альманаху «Северные цветы на 1831 год», де надрукована «Глава з історичного роману» Гоголя «Гетьман» за підписом ОООО.
Грудень, 19. Гоголь — матері: «Ви мені приписуєте ті твори, які я б ніколи не визнав своїми, ні за які гроші. …Якби я писав щось у цьому роді, то певно б обрав для цього Малоросію, яку я знаю, а не ті країни і людей, яких я не знаю ні звичаїв, ні поведінки, ні справ».
Грудень. Знайомство з В.А. Жуковським, П.О. Плетньовим, ймовірно, з А.А. Дельвігом.
Січень, 1. Вийшли друком «Вчитель» — «Глава з малоросійської повісті “Страшний кабан”» за підписом «П. Глечик» і стаття «Кілька думок про викладання дітям географії» за підписом «Г. Янов».
Січень, 16. За підписом «М. Гоголь» надрукована стаття «Жінка», написана на пошану померлого А.А. Дельвіга.
Лютий, 6. За рекомендацією П.О. Плетньова Гоголь отримує посаду вчителя історії в Патріотичному інституті.
Лютий, 22. П.О. Плетньов пише Пушкіну про Гоголя, високо оцінюючи його як письменника і людину: «Жуковський від нього у захваті. …Він любить науки тільки заради них самих і як митець готовий заради них зазнати всіляких незгод. Це мене зворушує і захоплює».
Березень, 9. Гоголь звільнений з Департаменту наділів.
Березень, 22. Надрукований «Успіх посольства», другий уривок «з малоросійської повісті “Страшний Кабан”», без підпису.
Квітень, 1. Гоголь призначений старшим учителем історії Патріотичного інституту, затверджений у чині титулярного радника.
Травень, 20. Гоголь знайомиться з О.С. Пушкіним.
Травень, 26. Цензурний дозвіл першої частини «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
Червень, кінець місяця. Гоголь мешкає у Павловську; часто буває в Царському Селі, де спілкується з В.А. Жуковським та О.С. Пушкіним. Працює над повістю «Зачароване місце».
Серпень, 21. У листі до матері Гоголь повідомляє, що надсилає їй число альманаху «Северные цветы на 1831 год» з надрукованою там «Главою з історичного роману»: «Книжка буде вам приємною, бо в ній ви знайдете мою статтю, яку я писав, перебуваючи ще в ніжинській Гімназії. <…> — Вона підписана чотирма нулями: ОООО»*.