Вересень, початок місяця. У Петербурзі виходить перша частина «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
Вересень, 19. Гоголь надсилає матері «Вечори…», зазначаючи, що книга «сподобалася всім, починаючи з государині…»
Листопад, 2. З листа Гоголя до О.С. Данилевського, який перебуває на Кавказі: «Порося моє давно вже вийшло у світ (тобто «Вечори…»). Один екземпляр надіслав я до тебе у Сорочинці. …Одначе, про всяк випадок, надсилаю тобі ще один».
Кінець року. Гоголь працює над другою частиною «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
Лютий, 19. Гоголь присутній на обіді петербурзьких літераторів у О.Ф. Смірдіна з нагоди переселення його книжкової крамниці на Невський проспект.
Березень, 2. У газеті «Северная пчела» (№ 59) друкується оголошення про вихід другої частини «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
Квітень, 16. У листі матері Гоголь спростовує чутки про комету в Петербурзі: «Хтось, я уявляю собі, працює в Полтаві над вигадкою всієї цієї нісенітниці? Я думаю, люди все значні: правитель губернської канцелярії, губернський стряпчий, прокурор. А Марія Василівна Клименко, певно, розвозить усе це, як запечатані листи, по провінціях».
Травень, 12. Гоголь — матері: «Тутешній клімат — не Малоросія. … Травень у нас найбільш гидкий: дощі і сніг безупинні, і я не наважуюся довго виїздити на дачу…»
Червень, 9. Гоголь звертається з проханням до статс-секретаря імператриці М.М. Лонгінова: «Маючи необхідність їхати у домашніх обставинах у маєток мій, що знаходиться у Полтавській губернії Миргородського повіту, покірно прошу …наказати надати мені належну відпустку на канікулярний час».
Червень, 15. Гоголь пише О.С. Данилевському, пропонуючи виїхати назустріч один одному і зустрітися у Толстому чи Василівці: «Наші ніжинці майже всі потяглися на це літо в Малоросію, навіть Красненький поїхав, а в липні місяці, коли б тобі спало на думку зазирнути в Малоросію, то застав би мене, як я ліниво повертаюся з поля від косарів чи безтурботно лежу під крислатою яблунею без сюртука, на килимі, біля відра холодної води з кригою та ін. Приїзди!..»
Червень, кінець місяця. Гоголь виїхав із Петербурга до Москви, прямуючи у Василівку. В Москві відбулося знайомство з М.П. Погодіним та родиною Аксакових.
Липень, 4. Гоголь затримується у Москві, з листа до матері: «..я тепер не певен, чи буду у вас, чи ні, бо термін моєї відпустки недалекий від закінчення свого і мені треба буде квапитися у Петербург; втім напевне я і сам не знаю».
Липень, 4—7. Гоголь знайомиться з М.М. Загоскіним, І.В. Киреєвським, М.С. Щепкіним, І.І. Дмитрієвим.
Липень, 7. Гоголь виїхав із Москви у Василівку.
Липень, 8. З Подільська Гоголь пише М.Я. Прокоповичу про свої пригоди дорогою і запрошує приїхати у Василівку: «Я їду прямо на Полтаву, отже, не побачу Ніжина. Ти повинен, я тебе заклинаю усім (утім, ти сам же й слово навіть дав) негайно приїхати з братом до мене в село Василівку, яку в народі називають Яновщина. Що тобі робити в Ніжині? Якісь застарілі любовні справи? …Приїзди, якщо я тобі скільки-небудь дорогий, бо від твого приїзду здоров’я моє неодмінно виправиться. …Ось тобі маршрут: із Ніжина в Прилуки, із Прилук у Пирятин, із Пирятина в Лубни, із Лубен у Миргород, із Миргорода на село Устивицю в містечко Яреськи, а з Яресьок кожен покаже тобі дорогу на Каменецький міст у село Василівку чи Яновщину».
Липень, 20. Гоголь у Василівці.
Гоголь — І.І. Дмитрієву: «Тепер я живу у селі, достеменно такому, яке змальоване незабутнім Карамзіним! Мені здається, він копіював малоросійське село: так барви його яскраві й подібні з місцевою природою. Чого б, здавалося, не вистачало цьому краю? Повне, розкішне літо! Хліба, фруктів, усього рослинного погибель! А народ бідний, маєтки розорені й недоїмки невиплатні».
Вересень, 2. З листа Гоголя М.П. Погодіну: «За місяць я обійму вас у Москві, і тоді поговоримо докладніше про все». Гоголь, жартуючи, пише, що хоч і покращив своє здоров’я, але йому загрожує врожай фруктів: «Клята, наче зумисне, цього року родючість Украйни спокушує мене невідступно, і бідний мій шлунок безперервно зайнятий травленням то груш, то яблук».
Вересень, 23. З листа Гоголя І.І. Дмитрієву: «Ваше привітання мене з небом Украйни і яскравим промінням сонця прийшлося дуже доречно: весь серпень тут був чарівним, початок вересня схожий на літо. Я у повному задоволенні».