Лютий, після 20. Гоголь мав розмову з попечителем Санкт-Петербурзького навчального округу щодо поширення несхвальної думки про його лекції.
Лютий, 21. Надрукований «Миргород. Повісті, що служать продовженням “Вечорів на хуторі біля Диканьки”».
Березень, 18. Гоголь надсилає в «Московский наблюдатель» повість «Ніс», яку редакція відхилила.
Березень, 22. З листа Гоголя Максимовичу: «Ой, чи живі, чи здорові / Всі родичі гарбузові?.. Надсилаю тобі Миргород. Либонь, тобі він припаде до душі. Принаймні я б хотів, щоб він прогнав хандричний твій настрій духу, котрий, скільки я помічаю, інколи заволодіває тобою в Києві. Їй-богу, ми всі страшенно віддалилися від наших первісних елементів. Ми ніяк не звикнемо (особливо ти) дивитися на життя, як на пусте, як завжди дивився козак. Чи пробував ти коли-небудь, вставши вранці з ліжка, утнути в самій сорочці по всій кімнаті тропака?.. я наприкінці весни постараюся припхатися в Київ, хоч мені, втім, зовсім не по дорозі».
Квітень, 3. З’являється 27-ме число «Литературных прибавлений к Русскому инвалиду» з передруком уривків «Записок божевільного».
Квітень, кінець місяця. Гоголь клопочеться про відпустку на чотири місяці з Патріотичного інституту і Санкт-Петербурзького університету для поїздки на Кавказ для лікування. Натомість з’їздив у Василівку і Крим.
Квітень, 26. Гоголь виїхав з Петербурга до Василівки.
Травень, після 15. Гоголь у Василівці.
Травень, 24. Гоголь пише М.Я. Прокоповичу про свої сумніви: «Сиджу вдома на роздоріжжі близько тижня вже, не знаючи, куди краще їхати — на Кавказ чи у Крим, де нині славляться мінеральні грязі та. купальні в морі».
Червень, 1. Гоголь з Василівки пише Г.І. Спаському у Перекоп: «Я замалим було не побував сам у Перекопі та Криму Південному за мінеральними грязями і слідами татарськими і древніх козаків, та купа домашніх турбот, можна сказати, вхопила мене за горло і не пускала. …тепер читаю старі рукописи, котрих вдалося викопати добрячий запас, все здебільшого приналежний до малоросійської історії…»
Червень, 25. З представлення начальниці Патріотичного інституту про звільнення Гоголя: «…будучи одержимим хворобою, може пробути у відпустці доволі тривалий час і тим поставити інститут у скрутне становище…»
Червень—липень, початок. Гоголь у Криму (Саки).
Липень—серпень. Гоголь знову у Василівці. Працює над драмою «Альфред».
Серпень, біля 11. Гоголь від’їздить із Василівки. Дорогою разом з Данилевським кілька днів були в Києві у Максимовича.
Вересень, 1. Гоголь повернувся до Петербурга.
Жовтень. Гоголь працює над драмою «Альфред».
Грудень, 4. Гоголь закінчив комедію «Ревізор».
Грудень, 31. Гоголь звільнений з посади ад’юнкта по кафедрі історії Санкт-Петербурзького університету.
Січень. У продаж надійшло друге видання «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
Січень, 18. З листа Гоголя М.П. Погодіну: «…чи не можеш ти щось мені викопати про слов’ян? Зроби ласку. Може, ти уклав якісь виписки з різного сміття і особливо щось про Галіцію древню і нову. Чи немає де якого-небудь опису обрядів, звичаїв їхніх та ін.?»
Лютий, 21. З листа Гоголя М.Д. Білозерському: «Донеслися до мене інші звістки, також дуже, дуже неприємні мені, буцімто згорів Ніжинський ліцей. Зізнаюся, це так мене засмутило, як не засмутила б звістка про те, що згорів власний батьківський дім».
Лютий—березень. Гоголь працює для «Современника». Готується вистава «Ревізора».
Березень, 9. Гоголь отримав 2500 карбованців за «Ревізора» з тим, щоб найближчим часом виїхати за кордон.
Березень, 13. Цензурний дозвіл першого видання «Ревізора».
Березень, 31. Цензурний дозвіл першого тому «Современника», де надруковані «Коляска», «Ранок чиновника» (назву змінено цензурою на «Ранок ділової людини»), стаття «Про рух журнальної літератури в 1834‒35 р.» і кілька рецензій Гоголя.