Листопад—грудень. У Парижі Гоголь зустрічається з А. Міцкевичем, Б. Залеським, О.О. Смирновою, ніжинським приятелем І.П. Симоновським. Бере уроки французької мови.
Січень, 14. З листа до матері: «Шкода мені тільки, що у вас знову невелика благодать у справах господарчих. Наша Малоросія точно нещасливий край: неврожай — лихо; врожай — теж».
Січень—лютий. Гоголь у Парижі у товаристві О.С. Данилевського, О.О. та М.М. Смирнових, О.І. Тургенєва, А. Міцкевича, Б. Залеського. Працює над «Мертвими душами». Дізнається про смерть О.С. Пушкіна.
Лютий, 15. З листа до матері: «Тепер у Парижі найгаласливіший час — карнавал: бали за балами, спектаклі чудові. …і до сих пір, хоча вчора уже почався піст, ні бали, ні маскаради не припинилися. Мені хочеться Світле свято зустріти в Римі і бути в церкві Святого Петра, де має служити сам Папа…»
Лютий, друга половина. З листа Гоголя українською мовою до Б. Залеського: «Дуже — дуже було жалко, що не застав пана земляка дома. Чував, що на пана щось напало — не то сояшниця, не то завійниця (хай їй присниться лисий дідько), та тепер, спасибо Богові, кажут начей-то пан зовсім здоров. Дай же Боже, щоб на довго, на славу усій козацькій землі давав би чернецького хліба усякій болізні і злидням. Та й нас би не забував, писульки в Рим слав. Добре б було, коли б і сам туди коли-небудь примандрував. Дуже, дуже близький земляк, а по серцю ще ближчий, чим по землі. Микола Гоголь» (орфографія Гоголя, по можливості, збережена. — Комент.).
Березень. Гоголь їде у Рим через Геную у Флоренцію.
Березень, 26. Гоголь приїхав у Рим разом з І.Ф. Золотарьовим.
Березень, 28. З листа до матері: «Їхав я морем і землею з затримками і зупинками, та, попри все, устиг саме до свята. Обідню прослухав у церкві Святого Петра, котру відправляв сам Папа».
Березень, друга половина — червень, перша половина. Гоголь у Римі в товаристві Балабіних, Рєпніних, кн. З.О. Волконської, художників О.А. Іванова, І.С. Шаповалова та ін.
Березень, 30. З листа М.П. Погодіну: «Я живу близько року в чужій землі, бачу прекрасні небеса, світ, багатий мистецтвами і людиною. Та хіба перо моє взялося змальовувати предмети, що можуть вразити кожного? Жодного рядка не міг присвятити я чужому».
Квітень, 15. З листа О.С. Данилевському: «Що сказати тобі взагалі про Італію? Мені здається, буцім я заїхав до старовинних малоросійських поміщиків. Такі ж дряхлі двері біля будинків, з величезною кількістю непотрібних дірок, які бруднять одяг крейдою; старовинні підсвічники і лампи у вигляді церковних.
…Закохуєшся у Рим дуже повільно, потроху — і вже на все життя. Словом, уся Європа для того, щоб дивитися, а Італія для того, щоб жити».
Квітень, 18. Через В.А. Жуковського Гоголь клопочеться про пансіон, «який дається вихованцям Академії мистецтв, що мешкають в Італії», чи хоч би такий, «який дається дячкам, що перебувають тут при нашій церкві», щоб «продовжити розпочату мною велику працю, яку написати з мене взяв слово Пушкін».
Червень, 3. Гоголь просить М.Я. Прокоповича надіслати йому «рукописні книги»: «там у мене виписки і матеріали всього. Тепер же берусь не на жарт за важливу справу». Ймовірно, ці матеріали були потрібні Гоголю для роботи над «Мертвими душами», а також у зв’язку з задумом драми з історії Запорожжя.
Червень, 12—13. Гоголь через Турін виїхав у Баден-Баден.
Липень, початок місяця — серпень. Гоголь у Баден-Бадені.
Липень, 21. З листа до М.Я. Прокоповича: «Який гидкий, який жахливий час! Дощ, сльота. Серце моє сумує за Римом і за моєю Італією! І не дочекаюся, поки мине місяць, котрий мені треба вбити на місцевих водах».
Серпень, 14. У Бадені Гоголь читає Смирновим дві перші глави з «Мертвих душ». На читанні присутні А.М. Карамзін, гр. Л.О. Сологуб і В.П. Платонов.
Вересень, початок місяця. Гоголь приїхав у Франкфурт.
Вересень, 3. З листа М.О. Смирнову: «Тургенєв, між іншим, сказав важливу істину, котра почасти відома, може, й Олександрі Осипівні, — що, мешкаючи за кордоном, нудишся за Росією, а не встигнеш приїхати в Росію, так уже нудить від Росії…»