Вересень, 28. З листа О.С. Данилевському: «Я багато, багато разів шкодув<ав> через те, що взяв цю підлу дорогу на Марсель. Нічого рідного до самого Рима. Це, їй-бо, нудьга. Там хоч Женева з мамзелями Фабр і Калам, з чаєм у Коронованому готелі і, врешті, з натхненним Міцкевичем, що мені приносило чимало задоволен<ня>».
Грудень, 1. У листі М.П. Погодіну Гоголь говорить про роботу над «Ревізором»: «Я почав переробляти і виправляти деякі сцени, які були написані доволі недбало і необачно».
Грудень, 19. Гоголь Показує В.А. Жуковському пам’ятки Рима.
Грудень, 31. З листа О.С. Данилевському: «Я отримав лист від матусі. Вона пише, що у Полтаві чекала дуже довго, з тим, щоб дочекатися, коли даватимуть “Ревізора” у якомусь тамтешньому театрі і що кріпосний бовдур, якого відправили про це дізнатися, перебрехав і переплутав і нічого не добився, і що вони, натомість, потрапили на Шекспірового “Гамлета”, котрого вислухали усього, і на другий день, на їхнє невимовне задоволення, тобто матусі і сестри, дізналися, що гратимуть “Ревізора”, і вирушили того ж вечора. <…> З кільк<ох> випадково сказаних слів у листі матусі я міг також помітити, що мої співвітчизники, тобто Полтавської губернії, терпіти мене не можуть».
Січень—червень (перша половина). Гоголь у Римі.
Січень, 18. З листа до В.М. Рєпніної: «Я такий тепер щасливий приїздом Жуковського, що це одне наповнює мене всього. Побачення наше було дуже зворушливим. Перше ім’я, вимовлене нами, було: Пушкін».
Лютий, 12. З листа О.С. Данилевському: «Я, як тобі вже відомо, проводив увесь час з Римом, тобто з його руїнами, природою і з Жуковським, котрий тепер тільки поїхав і залишив мене сиротою, і мені стало вперше сумно в Римі».
Березень, 8. М.П. Погодін приїхав у Рим.
Березень, 25. Гоголь, М.П. Погодін і С.П. Шевирьов відвідали майстерню О.А. Іванова.
Квітень—травень. Гоголь біля помираючого Й.М. Вієльгорського.
Травень, 5. З листа Гоголя М.П. Погодіну: «Йосиф, здається, справді помирає. Бідолашний, лагідний, благородний Йосиф. …Нема життя на Русі людям прекрасним. Самі тільки свині там живуть…»
Травень, 21. Смерть Й. Вієльгорського.
Травень, 30. З листа до М.П. Балабіної: «Я проводжу тепер безсонні ночі біля одра хворого, помираючого мого друга Йосифа Вієльгорського. …Клянуся, незбагненно дивна доля всього доброго у нас у Росії! Щойно воно встигає з’явитися — і одразу смерть!»
Липень, 5. Граф П.І. Кутайсов надсилає Гоголю та Є.Р. Рейтерну повідомлення про їхнє прийняття у члени-кореспонденти петербурзького Товариства заохочення художників.
Серпень, 15. З листа Гоголя М.П. Погодіну: «Ще тижнів на півтора залишаюся у Марієнбаді. …Нічого особливого зі мною не трапилося. Відчуваю порожнечу без тебе, але не сумую. Малорос<ійські> пісні зі мною. Припасаю і намагаюся якомога надихатися старовиною».
Серпень, 25. З листа С.П. Шевирьову: «Переді мною вияснюються і проходять поетичними лавами часи козацтва, і якщо я нічого не зроблю з цього, то я буду великим дурнем. Чи малоросійські пісні, котрі тепер у мене під рукою, навіяли їх, чи на душу мою найшло само собою яснобачення минулого, тільки я чую багато того, що нині рідко трапляється. Благослови!»
Вересень, 10. Гоголь з Відня пише С.П. Шевирьову про труднощі з роботою над новою драмою з історії Запорожжя: «Труд мій, котрий почав, не йде; а, відчуваю, річ може бути славна».
Вересень, 22. Гоголь і М.П. Погодін виїхали з Відня у Росію.
Вересень, 26. Гоголь приїхав у Москву і зупинився у М.П. Погодіна.
Гоголь пише матері листа з Москви з поміткою «Трієст»: «Якщо я буду у Росії, то це буде ніяк не раніше листопада місяця, та й то, якщо знайду для цього зручну нагоду і якщо ця поїздка мене не розорить».
Вересень, 27. 3 листа Гоголя П.О. Плетньову: «Я у Москві. …Як дивно! Боже, як дивно. Росія без Пушкіна. …Я побачу вас — і Пушкіна немає. Нащо вам тепер Петербург? До чого вам тепер ваші любі колишні звички, ваше колишнє життя? Киньте все! і поїхали у Рим. <…> Як близько там до неба. Боже, Боже, Боже! о мій Рим. Прекрасний мій, чудовий Рим».
Жовтень, 9. Гоголь у В.А. Жуковського читає «Мертві душі».