Выбрать главу

Червень, 8—10. Гоголь у Франкфурті зустрічається з В.А. Жуковським, разом з яким і його дружиною виїздить у Вісбаден. Знайомиться з критичними статтями про «Мертві душі».

Липень—серпень. Гоголь у Баден-Бадені. Тут перебуває О.О. Смирнова, якій він «кожного дня по обіді» читає «Іліаду» у перекладі М.І. Гнєдича. З Бадена Гоголь їздив у Карлсруе побачитися з А. Міцкевичем.

Вересень, 1. Гоголь прочитав отримані з Петербурга статті В.Г. Бєлінського про «Мертві душі» і «Твори». З листа С.П. Шевирьову: «Бєлінський смішний. А найприкметніша заувага його <про> Рим. Він хоче, щоб римський князь мав той же погляд на Париж і французів, який має Бєлінський. Я був би винуватим, коли б навіть римському князю навіяв такий погляд, який маю я на Париж. Тому що і я, хоч можу зіткнутися у художньому відчутті, але взагалі не можу бути однієї думки з моїм героєм. Я належу до живої і сучасної нації, а він до віджилої».

Вересень, 24. Ф.А. Міллер передав Гоголю екземпляри його «Творів», надіслані з Петербурга М.Я. Прокоповичем.

Листопад, 4. З листа М.М. Язикову: «Дюссельдорф я залишаю. Зима в Італії для мене необхідна. У Німеччині вона просто мерзотна і не варта підошви нашої російської зими. У Рим з різних обставин не доїду, а зазимую у Ніцці, куди завтра ж і виїжджаю».

Листопад, після 19. Гоголь проводить зиму в Ніцці в товаристві О.О. Смирнової, Вієльгорських та Сологубів. Мешкає у Вієльгорських. По обіді читає О.О. Смирновій виписки з творів отців церкви, інколи — Марка Аврелія. Вранці працює над другим томом «Мертвих душ».

Грудень, 2. З листа В.А. Жуковському про роботу над «Мертвими душами»: «Такі відкриваються таємниці, яких і не чула доти душа. І багато в світі стає після цього труда ясним».

1844

Січень—березень. Гоголь мешкає у Вієльгорських. Пише твори «Правило житія у світі», «Про ті душевні нахили і недоліки наші, які нас бентежать і заважають нам перебувати у спокійному стані»; починає роботу над книгою про Божественну Літургію.

Лютий, 2. В листі С.П. Шевирьову Гоголь просить призупинити друге видання «Мертвих душ» під приводом того, що не бачить «великого розпродажу», а також просить купити й подарувати від його імені М.П. Погодіну, С.Т. Аксакову та іншим видання книги Томи Кемпійського «Про наслідування Христу».

Лютий, 15. Гоголь пише розлогий лист М.М. Язикову про завдання ліричної поезії.

Березень, 12. З листа С.П. Шевирьову: «Я їду говіти і зустріти Пасху в Штутгарт. Звідти у Франкфурт до Жуковського, котрий віднині переселяється туди жити».

Березень, 18. У листі до О.А. Іванова Гоголь застерігає художника від зневіри і занепаду духу: «Поки не зробиш погано, то тих пір не зробиш добре».

Квітень, 2. Гоголь просить М.М. Язикова надіслати свої вірші, які були необхідні для задуманої ним статті про російську поезію.

Квітень—травень, перша половина. Гоголь у Франкфурті, мешкає у В.А. Жуковського; просить друзів надсилати книги з Росії.

Квітень, 13. З листа О.С. Данилевському: «Переїзди мої здебільшого залежать від стану здоров’я, інколи для освіження душі після якої-небудь важкої внутрішньої роботи (кліматичні красоти участі не беруть; мені геть байдуже, що є навкруг мене), частіше для того, щоб побачитися з людьми, потрібними душі моїй».

Травень, 10. Гоголь пише П.В. Анненкову лист, в якому виразно звучать окремі мотиви майбутніх «Вибраних місць із листування з друзями».

Червень, 12. Гоголь пише матері листа, в якому відгукується на смерть сестри Марії: «…я вирушив негайно у Штутгарт, де наша церква, і відслужив за нею панахиду… Нещастя не посилаються нам даремно; вони посилаються нам із тим, щоб ми озирнулися на самих себе і пильно у себе вдивилися».

Липень, 12. З листа М.М. Язикову: «Ти питаєш, чи пишуться М<ертві> д<у-ші>? І пишуться й не пишуться. Пишуться надто повільно і зовсім не так, як би хотів, і на заваді цьому часто і хвороби, а ще частіше я сам… Я йду вперед — іде і твір, я зупинився — не йде і твір».

Вересень, 15. Гоголь у листі до сестри Єлизавети просить передати матері, щоб та з Диканьки привезла образок Миколи Чудотворця: «…найменший, котрий можна було б носити на шиї у вигляді благословення».