Січень, 22. Гоголь на Мальті.
Січень, 23. Гоголь з Мальти пише А.М. Вієльгорській, що з Неаполя його «вигнали раніше», ніж він збирався, «різні політичні заворушення…»
Січень, 27. Гоголь від’їздить з Мальти. З листа О.П. Толстому: «…я змінив дорогу і їду через Константинополь, бажаючи уникнути двадцятиденного карантину. Погода хмарніє, гримить грім і шумить дощ. Яким-тο буде моє плавання? Чи порятує Бог мене недостойного?»
Лютий, перша половина. Гоголь у супроводі К.М. Базилі, виїхав у Єрусалим.
Лютий, 16. Гоголь у Єрусалимі.
Заувага в записнику Гоголя: «Микола Гоголь — у Св. Граді».
Лютий, 17. З листа матері і сестрам: «Кілька рядків до вас із Єрусалима. Дякуючи Богові, я прибув сюди благополучно. …Пробуду тут недовго і, якщо благословить Бог, то, можливо, в червні чи липні місяці зазирну до вас у Малоросію».
Березень, 18. Гоголь у Бейруті. З листа С.П. Шевирьову: «З допомогою генерального нашого консула в Сирії Базилі, мого старого товариша по школі, путь у Єрусалим, через Сидон і древній Тір і Акру, а звідти через Назарет, здійснив. Чекаю тут, у Бейруті, тільки на пароплав, щоб переїхати у Константинополь через Смирну, де дванадцять днів буду у карантині. Провівши скількись часу у Константинополі — в Одесу, з Одеси — в Малоросію, що припаде, можливо, на кінець червня. Літо проведу в Малоросії. В серпні місяці хочеться в Москву і в ній обійняти вас».
Квітень, 6. Гоголь з родиною К.М. Базилі виїздить у Константинополь.
В листі до В.А. Жуковського розповідає про Літургію біля Гроба Господнього і свої враження протягом служби: «Вже мені заледве віриться, що я й був у Єрусалимі. А між тим я був точно, я говів і причащався біля самого Гроба Святого. Літургія здійснювалася на самому гробовому камені. Як це було неперевершено! Я не пам’ятаю, чи молився я. Мені здається, я тільки радів тому, що влаштувався на місці, такому зручному для моління і яке так сприяло молінню. Молитися ж власне я не встиг. Так мені здається. Літургія неслася, мені здавалося, так швидко, що самі крилаті моління не в силах були наздогнати її. Я не встиг майже отямитися, як опинився перед Чашею, яку виніс священик із вертепу для причастя мене, недостойного…»
Квітень, 13—14. Гоголь у Константинополі.
Квітень, 16. Гоголь прибув до Одеси на пароплаві-фрегаті «Херсонес».
Квітень, 16—30. Гоголь перебуває в Одеському карантині через епідемію холери.
Травень, 1. Обід в Одесі на честь Гоголя.
Травень, 7. Гоголь з Одеси виїздить у Василівку.
Травень, 9 — серпень, 24. Гоголь у Василівні. Піклується про благоустрій садиби, страждає від спеки, важко хворіє шлунком. Відвідує Полтаву і Сорочинці.
Травень, 16. З листа Н.М. Шереметєвій: «Біля Гроба Господнього я був начебто з тим, щоб там, на місці, відчути, як багато в мені холоду сердечного, як багато себелюбства і самолюбства. Отже, далеко від мене те, що я вважав ледь не близько. За всього того мене наснажує ще промінь надії».
З листа О.С. Данилевському: «Ти запитуєш мене про враження, які справив на мене вигляд давно залишених місць. Було трохи сумно, от і все».
Травень, 25 — початок червня. Гоголь у Києві.
Червень, 3. Гоголь повернувся у Василівку.
Відповідає на лист К.С. Аксакова з критикою «Вибраних місць із листування з друзями»: «По-перше, мене дещо здивувало, що ви, замість звістки про себе, розводилися про книгу мою, про яку я вже не сподівався почути що-небудь після повернення мого у вітчизну. Я вважав, що про неї вже всі пересуди закінчилися і вона забута. Я, однак, прочитав уважно три великих ваших сторінки. Багато в них дало мені зрозуміти, що ви з того часу, як ми з вами розсталися, досліджували (історичним і філософським шляхом) сутність природи російської людини і, певно, зробили чимало значних висновків».
Червень, 8. З листа П.О. Плетньову: «Брався був за перо, та чи спека втомлює мене, чи я все ще не готовий. А між тим відчуваю, що, можливо, ще ніколи не був так потрібен труд, що становить предмет давніх обмірковувань моїх і помислів, як нинішнього часу».