ІДИ, ГРИЦЮ, НА УЛИЦЮ
— Іди, Грицю, на улицю,
Бери паляницю,
Та не бери під плече,
Бо рощина потече.
— Бодай тобі, дівко,
Що вчинила рідко!
— Далебі, що не я,
То матуся моя.
ПРИЙДИ, ПРИЙДИ, МИЛОДАН
Прийди, прийди, милодан,
Гречаничок тобі дам.
Не клади під плече,
Бо рощина потече.
А це ж то не я пекла,
А се моя мати.
А якби я напекла,
То й по локтях потекла.
НА ПОРОЗІ СТОЯЛА
На порозі стояла,
Гречаники учиняла.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі,
[Чогось мої гречаники
На скорині сіли].
Не сіяні, не віяні,
Та до діла удіяні,
Пухкі, м’ягкі,
Ось-но які!
ОЙ У ПОЛІ ТРАВА ШАМ, ШАМ
Ой у полі трава шам, там,
Він до мене ходить сам, сам.
Черевички в білих ручках несе,
Він до мене босий чеше.
Щоб підківки не брянчали,
Щоб собаки не гарчали,
Щоб вороженьки мовчали.
ТА ПО ДОРОЗІ ЖУК, ЖУК, ПО ДОРОЗІ ЧОРНИЙ
Та по дорозі жук, жук, по дорозі чорний,
Подивися, дівчино, який я моторний.
Подивися, глянься, який я удався,
Хіба даси копу грошів, щоб поженихався.
ДІВЧИНО, СПОДІВАЙСЯ ТАЛАНУ
Дівчино, сподівайся талану,
Казав хлопець: «Увечері прилину».
А дівчина сподівалася,
Три дні хати не мела й не вмивалася.
ОЙ ТИ БРІВ, ЧОРНОБРИВ
— Ой ти брів, чорнобрив,
Чом до мене не забрів?
— Та нема охотоньки
До дівчини-сиротоньки.
— Чом, чом не прийшов?
— Бо чобіт не найшов.
Материних не беру,
Бо устілки погублю,
А сестра не дала,
Бо й собі добула,
А батькових не хочеться,
Бо подошви волочаться.
ОЙ ЇХАВ, ЇХАВ, ЇХАВ, А СОРОЧКА З МІХА, З МІХА
Ой їхав, їхав, їхав, а сорочка з міха, з міха,
А подтичка із рядна, що не стало полотна.
Ой їхав, їхав, їхав, чом до мене не заїхав?
А я тебе виглядала, сім раз хату виметала.
Ой їхав, їхав, їхав, чом до мене не заїхав?
А я рибку варила, по кусочку ділила:
В кого чорний усок, тому рибки кусок,
А в кого сіда борода, тому й юшки шкода.
ТА ЇХАВ, ЇХАВ ЯРМАРКОВИЙ
Та їхав, їхав ярмарковий,
Їхав, їхав безтолковий,
Заїхав до тітки,
Запутавсь в півмітки.
Лихо ж твоїй, кумо, мамі,
Сидів же я три дні в ямі.
А ти й не виходиш,
Тільки мене зводиш.
ЇХАВ, ЇХАВ, ЇХАВ
— Їхав, їхав, їхав,
Чом до мене не заїхав?
— Заїхав до тіточки,
Запутався в півміточки.
Ой грай, коли граєш,
[Коли чорні брови маєш].
Нехай теща танцює,
Барабани вибиває.
А дочка нехай танцює,
Як щасливу долю чує.
Ой заграйте, музики,
В неї бризи великі.
— Мені мати пошила,
Щоб я хороше ходила,
Мені мати дала,
Щоб хороша була.
— Грай, [грай], пане Йване!
Танцюй, моя пане!
ТИ, ЧОРНА, ПОДАЙ ЧОВНА
— Ти, чорна, подай човна,
А ти, руда, ходи сюда,
А ти, біла, постій там,
Я до тебе прийду сам.
Прийшов рудий до рудої
Купувати бараболі,
Нещаслива моя доля, —
Не вкипіла бараболя…
— Ой тим вона не вкипіла,
Що ти рудий, а я біла,
Ой ти рудий, а я біла, —
Бараболя не вкипіла.
А МОСКОВКА РЯБА
А московка ряба
Поїхала по дрова,
І січе, і руба,
І на воз наклада.
Зостріла попа,
Помагайбі дала:
— Помагайбі, батюшка,
Мой батюшка.
Ой на горі журавель,
А в долині гуси.
— Вари, мати, вечеряти,
Піду до Марусі.
А в Марусі полки та лавки,
Як сів, прикипів,
Додому не схотів.
Прийшла мати заганяти:
— Іди додому, [вражий] син.
Під піл підогнала,
Очкур перервала,
Очкур з бузини,
А матня з пелени,
А холоші з маківок,
Тюпу, тюпу до дівок:
— Дівчаточки-голубочки,
Не бачили Марусеньки?
— Хоч бачили, не бачили,
Не будем казати.
Сідай же ти на коня,
Будем доганяти,
Просто мостом,
До білої хатки,
До дівчини Ганки.