Міністрові оборони від Джупітера Доука
Ковінґтон, Кентуккі, 7 грудня 1861 р.
«Учора я прибув до цього населеного пункту й передав мої дотеперішні повноваження есквайрові Джоелу Бріллеру, кузенові моєї дружини, непохитному республіканцеві, який гідно представлятиме округу Поузі на полі бою і на форумах. Він може пишатися бездоганною репутацією в залах законодавства, де часто лунали його зворушливо красномовні виступи з питань, що лежать у самих підвалинах народної влади. Джоела Бріллера називають Патріком Генрі3 Гардпана, де він на добровільних засадах допомагав у разі скрути справі громадянської й релігійної свободи. Вчора ввечері містер Бріллер поїхав до Дистиллеривілла, і кожний прапороносець із демократичного воїнства, спіткавши цей оплот святої волі, відчує в ньому лева на побідній стезі. Мене попросили залишитися тут і виголосити люду кілька промов щодо місцевого спору, наслідки яких будуть неоціненної ваги. Сповнивши цей обов’язок, я особисто вийду на поле борні і, спаливши за собою всі кораблі, рушу туди, де гримлять гармати, де точиться найзапекліший бій. Із цим листом передаю Його Світлості Президентові прохання призначити мого сина Джейбеса Леонідаса Доука поштмейстером у Гардпані. Сер, я мав би за велику честь, якби Ви надали цьому проханню переконливу усну підтримку, оскільки це призначення належить до цілої низки реформаційних заходів. Будьте ласкаві повідомити мене про те, які гроші я одержуватиму за свою військову службу і в якому вигляді: платні чи винагород. Щомісяця присилатиму рахунок на виплату подорожніх витрат».
Генерал-майору Блаунтові Вордоріу від бригадного генерала Джупітера Доука
Дистиллеривілл, Кентуккі, 12 січня 1862 р.
«Учора на пароплаві я прибув у розташування військ. Через недавні зливи повінь залила місцевість. Під водою опинилася, як гадаю, більша частина виборчого округу. Прикро, що досі нічого не чути про есквайра Джоела Бріллера, видатного громадянина з округи Поузі, Іллінойс, прозірливого державного мужа, якому я передав повноваження і який ще місяць тому мав загрюкати у браму Розбрату. Напевно, поклав своє життя на олтар служіння Батьківщині. Американський народ втратив у його особі бастіон свободи. Вношу пропозицію, щоб Ви сформували комітет, який ухвалюватиме рішення про заходи вшанування пам’яті полеглого. Прошу розпорядитися, щоб офіцери й солдати під Вашим командуванням протягом тридцяти днів носили належні відзнаки трауру. Я особисто відразу ж стану керувати всіма тутешніми справами. Я вже готовий відгукнутися на всякі Ваші побажання щодо кращого запровадження й додержання законів у цьому окрузі. Здається, що вояки-демократи по той бік річки готові вдатися до крайнощів. Мають там дві великі гармати, націлені на наш бік. Як мені повідомили, вчора вранці кілька цих вояків підійшли до берега й, на якийсь час влаштувавши там засідання, вигукували образливі голослівні твердження».
Із щоденника бригадного генерала Джупітера Доука в Дистилдеривіллі, Кентуккі
12 січня 1862 р. Вчора на моє прибуття в готелі «Генрі Клей» (названому на честь цього далекоглядного державного діяча4) уже чекала делегація з трьох полковників, яким доручили командувати полками моєї бригади. Ця зустріч увійде в політичні аннали Америки. До газети в Поузі «Маверік» надіслано запис промов, щоб донести їх до широкого загалу й увіковічити в пам’яті. Джентльмени, що ввійшли до складу делегації, одностайно підтвердили свою відданість принципам єдності нації й справі Республіканської партії. Я був дуже радий побачити, що ці люди – видатні політики із кришталево чистим сумлінням. Пізніше на бенкеті були висловлені високопатріотичні почування. Я написав містерові Вордорґу в Луїсвіллі, щоб увів мене в курс справ.
13 січня 1862 р. Я винайняв на один рік показну резиденцію (попередній її господар тепер у війську заколотників) і відразу ж написав листа дружині бригадного генерала місіс Доук та потомству, крім Джейбеса Леонідаса. У таборі Зради по той бік річки – приблизно три тисячі одурених вояків підрубують сокирою коріння дерева Свободи. У них значна кількісна перевага, бо багато наших воїнів повернулося, не маючи на те дозволу, у свої виборчі округи. Можемо тут розраховувати не більш як на дві тисячі голосів. Я доручив моїм командирам полків підрахувати точну кількість виборців, що залишилися, й викреслити відступників із списків.