[177] Інвольтація — середньовічний термін, яким позначали різновид симпатетичної магії: обряд насилання прокляття. Вважалося, що шкода жертві інвольтації завдавалася за допомогою її копії, виготовленої з глини чи воску, яку проколювали шпильками, різали, палили тощо.
[178] Аластор — демон помсти у давньогрецькій міфології.
[179] Сарацини. Первісно так називали кочове розбійницьке плем’я бедуїнів, що жило вздовж кордонів Сирії. З часу хрестових походів європейські автори стали називати сарацинами всіх мусульман, зробивши ці слова синонімами.
[180] Окрім, власне, натяку на зв’язок цього персонажа з міфічною північною країною Гіпербореєю, ім’я Ґаспар дю Нор, імовірно, є також алюзією на збірку віршів у прозі «Нічний Ґаспар» (Gaspard de la Nuit) французького поета Алоїзіуса Бертрана, в якій чималу роль відіграє опис нічного життя часів середньовіччя.
[181] Нів, нівець, новомісяччя або новий Місяць — фаза, коли Місяць не видний.
[182] Спеціальні поховальні ноші.
[183] Конетабль (від лат. comes stabuli — «начальник стайні») — адміністративна посада, на яку в середньовічній Франції покладалися військові та правоохоронні функції.
[184] Йомен — у середньовічній Європі — особисто вільна людина, яка, втім, належала до прошарку слуг лицаря чи феодала. Зазвичай до класу йоменів входили дрібні землевласники, що самостійно обробляли свою землю.
[185] Від фр. châtelain — власник замку, кастелян.
[186] Стрільниця — вузький отвір у фортечних мурах і баштах, призначений для ведення вогню по супротивнику з ручної зброї (за середньовічних часів — з луків і арбалетів).
[187] Кренеляж (від фр. créneau; англ. battlement, crenellation) — в архітектурі оборонних споруд — зубчате завершення стіни, доповнене парапетом з бойовим ходом із внутрішнього боку.
[188] Барбакан (лат. Barbacana) — фортифікаційна споруда для захисту підступів до брами замку або міста. Барбакан складався з укріплень баштового чи бастіонного типу навколо зовнішньої брами, з’єднаних із внутрішньою міською брамою критим проходом, званим шиєю. Перед зовнішньою брамою був перекидний міст понад заводненим ровом, що охоплював барбакан.
[189] Донжон (фр. donjon — «володіння»; англ. Keep) — головна і найкраще укріплена вежа замку, що має форму масивної циліндричної або призматичної споруди з товстими міцними мурами зі стрільницями та амбразурами. Останній пункт оборони. Якщо ворог захоплював замок, то донжон залишався останнім «володінням», звідки й походить його назва.
[190] Відбивна піч (англ. reverberatory furnace) — промислова плавильна піч, де тепло матеріалу, що нагрівається, передається безпосередньо від продуктів згоряння палива, а також відбиванням від розжареного вогне- тривкого мурування.
[191] Промовисте прізвище. Лу Ґару або Луґару або Руґару (від фр. Loupgarou — «вовкулака») — у французьких легендах — перевертень, який може набувати вовчої подоби, різновид вовкулаки.
[192] Ялдабаот — у гностицизмі — деміург, злий бог, що створив недосконалий світ і людей. Часто ототожнювався з Ягве.
[193] Йдеться про згадану у біблійній історії тьму єгипетську або мемфійську — одну з так званих Десяти кар єгипетських, які Бог послав на Єгипет, аби змусити фараона відпустити євреїв із рабства.
[194] Атанор — алхімічна піч, у якій підтримується постійний, помірний, сталий вогонь. Призначена для алхімічних цілей, насамперед для отримання філософського каменя.
[195] Нава (від лат. navis — «корабель»). У християнській церковній архітектурі — поздовжня частина внутрішнього простору церкви від головних вхідних дверей до хору, відокремлена всередині з одного чи двох боків арками на стовпах або колонах.
[196] Тартар — у давньогрецькій міфології — темна безодня в глибині космосу, розташована нижче від Аїду. Вважалося, що Тартар віддалений від поверхні землі так само, як земля від неба. Тартар є одним із первинних об’єктів, які виникли з Хаосу. Вислів «тартарські криниці» перегукується з аналогічною фразою, вжитою Говардом Філіпсом Лавкрафтом у романі «Справа Чарльза Декстера Ворда» (1927).
[197] Купель — чаша для купеляції. Купеляція або купелювання (від фр. coupelle) — процес відокремлення благородних металів від свинцю шляхом окислювального плавлення.
[198] Алюдель — скляна, металева або глиняна посудина на кшталт реторти, але без дна. Використовується для сублімації летючих речовин, насамперед, ртуті.
[199] Анакім — у біблійних легендах — раса велетів, синів Анака. Згадана у Книзі Ісуса Навина 11:21–22.
[200] Міазми (від грец. Mіasma — «забруднення», «скверна») — за давніми уявленнями — отруйні випари, продукти гниття, які нібито поширювали заразні хвороби. З XIX сторіччя, з розвитком науки та знань про бактерії, термін «міазми» вживають тільки в переносному значенні.