[325] Йдеться про поширений сюжет, який, зокрема, зустрічається в Біблії та «Книзі тисячі й однієї ночі». За цим сюжетом цар Соломон ув’язнив джинів, які повстали проти нього, в мідних (або, в інших варіантах сюжету — у латунних) глеках, що запечатав своєю печаткою так, що джини не могли звільнитися звідти самотужки, і кинув глеки в море. Лише через багато століть випадковий рибалка виловив один з таких глеків і, знявши з нього печатку, побачив, що зсередини вирвався стовп диму, який, сягнувши небес і загуснувши, набрав форми джина.
[326] Пустельний марсіанський смерч, є вигадкою Кларка Ештона Сміта.
[327] Проспектор — особа, яка займається пошуком родовищ корисних копалин.
[328] Долина Гінном — глибока та вузька долина на південно-західному боці стародавнього Єрусалима. Завдяки грекам стала відомою як Геєнна. Долина мала погану славу через поширене в ній ідолопоклонство й людські жертвоприносини Ваалові, а також Молоху, на честь якого спалювали немовлят. Певний час долину використовували для спалювання сміття з Єрусалима, а також, щоб викидати туди тіла злочинців, яких вважали негідними поховання. Через свою історію, в юдаїзмі, християнстві та ісламі ця долина стала синонімом пекла.
[329] Цікавим є той факт, що словом vortlup (вортлап) Кларк Ештон Сміт спершу хотів назвати безіменних істот з оповідання «Склепи Йог-Вомбіса», але, зрештою, використав цю назву для описаних вище марсіанських істот, яких використовують як в’ючних тварин.
[330] Гадес або Аїд — у давньогрецькій міфології — підземне царство мертвих.
[331] Facilis decensus Avernus (лат.) — слова з поеми «Енеїда» давньоримського поета Верґілія. В українському перекладі М. Білика вони звучать як: «легкий перехід до Аверна», або ж дослівно: «легкий спуск (сходження) до Аверна».
[332] Ночесвітка (лат. Noctiluca scintillans) — вид одноклітинних організмів. Найпростіша джгутикова морська тварина, що має здатність світитися.
[333] Надир — «протилежний») — найнижча точка небесної сфери, протилежна зеніту.
[334] Карапакс (лат. carapax) — спинна (верхня) частина екзоскелета або раковини у деяких тварин, у тому числі членистоногих, таких як ракоподібні і павукоподібні, а також хребетних, таких як черепахи.
[335] Гліптодон (лат. Glyptodon) — рід вимерлих близько 10 000 років тому тварин ряду неповнозубих. Зовні дещо подібні до сучасних броненосців, гліптодони досягали майже 3 м завдовжки і важили до 2 тонн, а також мали товстий панцир, що складався з численних зрощених кісткових пластинок і прикривав зверху весь тулуб тварини. На голові гліптодонів був невеликий кістковий щит, утворений такими ж пластинками, а хвіст був захи- щений, як чохлом, зрощеними шпичастими кістковими кільцями.