Автолік
О пане, його бруд гнітить мене більше, ніж усі стусани, яких я нахапався, а вони були дошкульні, і як почати їх рахувати, то й мільйонів не вистачить!
Блазень
О бідолахо, мільйони стусанів — це неабищо!
Автолік
Мене обікрадено, добродію, ще й побито. Розбійники забрали в мене гроші та одяг, мені ж лишили це мерзенне ганчір’я.
Блазень
І хто ж то був, вершник чи піший?
Автолік
Піший, мій добрий пане, піший.
Блазень
Певна річ, судячи з одягу, що він тобі лишив, то був піший. Якби це був плащ вершника, він би тобі ліпше прислужився. Дай-но мені руку, я допоможу тобі. Дай руку й ходімо разом.
(Допомагає Автоліку підвестися)
Автолік
Ой мій добрий пане, ой! Помалу, благаю вас!
Блазень
Бідолашний ти мій!
Автолік
О пане, помалу, добрий мій пане! Я боюся, що мені викручено руку.
Блазень
Погляньмо! Ти можеш її піднести?
Автолік
Помалу, мій добрий пане.
(Витягує в нього гаманець)
Пане мій добрий, помалу! О, як ви мені милосердно допомогли!
Блазень
Тобі потрібні гроші? Я можу тобі дати трохи.
Автолік
Ні, дорогий мій, найдорожчий пане, ні, благаю вас. Мій родич живе за три чверті милі звідси, я піду до нього. Він дасть мені і грошей, і всього, що мені заманеться. Не пропонуйте мені грошей, заклинаю вас: ви раните мені серце.
Блазень
А як виглядав той чолов’яга, що так вас зобидив?
Автолік
Цей чолов’яга йшов дорогою з візочком, колись я знав його, він служив у принца. Не знаю, за що саме його прогнали з палацу, але, напевно, за одну з його чеснот.
Блазень
За одну з вад, хочете ви сказати? Бо за чесноти з палацу не виганяють. Чесноти плекають, щоб вони лишилися там назавжди. Але вони зупиняються там лише тимчасово.
Автолік
Так, пане, я саме й хотів сказати «вад». Того чолов’ягу я знав досить добре. Коли його вигнали, він ходив з мавпою по ярмарках, потім був судовим виконавцем; згодом він придбав лялькову виставу про блудного сина одружився з удовою лудильника десь за милю від мого помешкання. Нарешті, помінявши хтозна-скільки шахрайських занять, він обрав собі ремесло злодія. Дехто кличе його Автоліком.
Блазень
Чума б його задавила! То таки злодій, слово честі, справжній злодій. Він вештається по ярмарках, по святах та по ведмедячих боях.
Автолік
Правда ваша, пане. Він такий, саме такий, мерзотник, він нап’яв на мене це лахміття.
Блазень
Більшого злодія та боягуза нема на всю Богемію. Ви б тільки глянули на нього згорда і сплюнули, то він би й накивав п’ятами.
Автолік
Мушу признатись вам, пане, з мене боєць ніякий. Мені бракує для цього мужності, а він знав це, присягаюся вам.
Блазень
А як ви тепер почуваєтесь?
Автолік
Набагато краще, мій добрий пане: я вже можу триматись на ногах і навіть іти. Я можу навіть покинути вас і піти потихеньку до того мого родича.
Блазень
Хочете, я проведу вас трохи?
Автолік
Ні, мій любий пане: не треба, добрий мій пане.
Блазень
Гаразд, тоді щасливої дороги. Мені треба піти купити приправ для свята овечих стрижіїв.
Автолік
Хай вам щастить, мій добрий пане.
Блазень виходить.
Як для приправ, то твій гаманець не такий уже й гарячий. Я там теж буду, на вашому овечому святі. І коли це шахрайство не приведе за собою ще одного та коли стрижії самі не будуть пострижені, то нехай мене викреслять зі списків злодіїв і запишуть моє ім’я до Книги Чеснот.
( Співає)
Вперед-бо, в добрий час — у путь,
Хапай усе, що вдасться!
Веселі довго проживуть,
Сумних же візьме трясця!