Доркас
Він обіцяв тобі дещо більше за це, або ж люди брешуть несосвітенно.
Мопса
Усе, що він тобі обіцяв, він уже виплатив. А може, ще й з гаком. Тобі буде дуже соромно повертати йому борг.
Блазень
І хто тільки виховує нині дівчат? Чи вам позав’язувати спідниці на головах? Чи ви не встигаєте попліткувати, коли доїте корів, чи перед сном, чи як підкидаєте дрова в піч? А то теревените безперестанку. Добре, хоч потихеньку. Ану, поприв’язуйте ваші дзвони — й ні слова більше!
Мопса
А я нічого й не кажу. Ходімо, ти мені обіцяв гарне намисто та напахчені рукавички.
Блазень
Чи ж я не казав тобі, що зустрів розбійника на дорозі й він забрав у мене всі гроші?
Автолік
Ваша правда, пане. Розбійників на дорогах вистачає. Тому й належить людям стерегтися.
Блазень
Не бійся, чоловіче. Тут у тебе не заберуть нічого.
Автолік
Сподіваюсь, пане. Бо маю таки дещо коштовне поміж моїх товарів.
Блазень
Що саме? Балади?
Мопса
Купіть мені одну, прошу вас. Понад усе на світі хотіла б мати друковану баладу: для певності, що все в ній — щира правда.
Автолік
Ось вам одна, що її співають дуже жалісно. Як лихварева жінка заразом народила двадцять мішків золота, і як вона хотіла наїстися зміїних голів та смажених риб.
Мопса
І ви гадаєте, що все це — правда?
Автолік
Свята правда, а віку їй — місяць.
Доркас
Боронь мене боже одружитися з лихварем!
Автолік
Ось тут і повитуху названо — пані Брехлінс, а були при тому п’ять чи шість поважних жінок. Невже ж я став би поширювати вигадки?
Мопса
Ой, прошу вас, купіть її для мене.
Блазень
Гаразд, відкладіть її набік і гляньмо спочатку на інші балади; зараз ми купимо щось інше.
Автолік
А ось іще одна: про рибину, що з’явилась над берегом* у середу вісімдесятого квітня на вишині сорок тисяч сажнів над водою і проспівала цю баладу про жорстокосердих дівчат. Усі подумали, що то жінка, яку зачарували в холодну рибину, бо вона не хотіла віддатися тому, хто її кохав. Ця балада так само жалісна, як і правдива.
Доркас
То ви вважаєте, що й це правда?
Автолік
Її підписали п’ятеро міських радників і так багато свідків, що в моїй скрині забракло місця для їхніх підписів.
Блазень
Відкладіть її так само набік. Ще одну!
Автолік
Ось весела балада, але дуже гарна.
Мопса
Візьмімо й веселу.
Автолік
Оця найвеселіша й співається на голос: «Дві дівчини до хлопця залицялись». На Заході всі дівчата співають її, вона дуже модна, запевняю вас.
Мопса
Ми можемо заспівати її удвох: вибирай собі партію, бо вона співається на три голоси.
Доркас
Ми вже співали такої місяць тому.
Автолік
Я виконуватиму свою партію. Адже це моє ремесло. Починаймо.
ПІСНЯ
Автолік
Прощайте, я ж піду туди —
Ніхто не знатиме, куди.
Доркас
Куди?
Мопса
Скажи!
Доркас
Благаю.
Мопса
Від мене,— присягався ти,—
Секретів більш не берегти.
Доркас
Візьми мене, мій раю!
Мопса
Куди ж? На хутір? До млина?
Доркас
Чи там, чи тут, — біда одна!
Автолік
Я, може, й сам не знаю.
Доркас
Ти обіцяв мене кохать.
Мопса
Хотів мене за любку мать:
Ти йдеш, а я конаю.
Блазень
Пора нам кінчати цю пісню. Мій тато й ті двоє панів мають поважну розмову, тож не треба їм заважати.