У Тоні зовсім інша манера поводитися з начальством. «Домашній» тон, свобода рухів, простота і ще щось невловиме, що викликає людську усмішку навіть на твердокам’яних обличчях. Вона з дивовижним умінням зриває всі бюрократичні маски і за хвилину перетворює грізного зава на звичайнісінького Івана Івановича. І я не пам’ятаю випадку, щоб вона не домоглася того, чого їй треба. Під час своєї подорожі вона не раз дивувала і вражала мене цим талантом «гіпнозу». Звичайно, вона умовить і лікаря. Мені таки не уникнути цієї подорожі… Я зробив останню спробу:
— А як же з старою службою?
У Тоні вже була готова відповідь:
— Я дізналась про все. Нема нічого простішого. Кец — такий авторитетний заклад, що варто тільки буде сповістити ваш інститут про те, що ви стали на роботу в Кец, і згода буде дана негайно. Аби ваше здоров’я дозволило. Як ви себе почуваєте? — і вона взяла мене за пульс.
А коли такий лікар торкається до вашої руки, то мимоволі відповіси:
— Чудово!
— Тим краще. Підписуйте швидко ці папери, і я йду до лікаря. Ось заява в Кец, ось — у ваш інститут…
Не встиг я оглянутись, як уже був завербований в небожителі…
— Слабість? Посиніння шкіри? Нудота? Запаморока? — допитував мене лікар. — Блювоти не було?
— Ні, тільки дуже нудило, коли ми бігли за автомобілем.
— У вас ще легка форма гірської хвороби.
— Значить, можна летіти?
— Я думаю, що можна, — відповів лікар. — В ракеті, правда, тільки десята частина нормального атмосферного тиснення, але зате там ви дихатимете чистим киснем, не розведеним на чотири п’ятих азотом, як в атмосфері Землі. Інакше кажучи, ви матимете лише половинний пайок кисню. Це цілком досить для дихання. На Зірці є внутрішні камери з нормальним тисненням. Отже, вам доведеться лише трохи потерпіти під час перельоту. Від Землі до Зірки всього тисяча кілометрів. Колега — лікар Меллер — уміє дуже добре й швидко акліматизовувати новаків-пересельців.
— Скільки ж днів триватиме переліт? — спитав я.
Лікар подивився на мене і насмішкувато скосив очі.
— Я бачу, ви мало розумієтесь на міжпланетних подорожах. Скільки днів! Сказали б скільки хвилин, це було б правильніше. Ракета може долетіти до Зірки за вісім, щонайбільше за десять хвилин. Але через те, що доводиться перевозити незвичних до таких польотів людей, політ триває трохи більше. Ракета полетить під кутом у двадцять п’ять градусів до горизонту, в напрямі обертання Землі, щоб скористатися з її відцентрової сили. За перші десять секунд швидкість збільшиться до 500 метрів за секунду, потім трохи зменшиться під час прольоту крізь атмосферу і далі знову почне збільшуватись в міру того, як рідшатиме атмосфера.
— Чому політ стишиться під час прольоту крізь атмосферу? Гальмування?
— Гальмування атмосфери ми могли б перебороти, але, при надзвичайній швидкості польоту крізь атмосферу, від цього гальмування оболонка ракети занадто розжарилася б. До того ж, чим більше прискорення, тим більша вага. Відчути своє тіло важчим у десять разів — не дуже приємна річ. Відтоді, як ми винайшли склад у сто разів енергетичніший від існуючих, нам немає потреби занадто форсувати прискорення. Трохи повільніше, зате приємніше.
— А ми не згоримо від тертя оболонки об атмосферу? — спитав я.
— Може, трохи спітнієте, — не більше. Зовнішня оболонка ракети складається з трьох шарів: внутрішній шар — міцний металевий, з вікнами із кварцу, прикритими ще шаром звичайного скла, з дверима, які герметично закриваються. Другий — туготопкий і майже зовсім не теплопровідний. Третій — зовнішній, дуже туготопкий, складається з досить тонкої металевої оболонки. Цей шар, можливо, розжариться, але середній шар затримає тепло від поширення всередину ракети. При тому, у вас будуть ще холодильники. Холодний газ безперервно циркулюватиме між двома крайніми оболонками, проходячи крізь малотеплопровідну середню прокладку.