У разі, коли з комплекту були викрадені окрема деталь або деталі (складові частини), що не є достатнім для складання зброї чи бойових припасів, і винна особа мала намір виготовити відсутні частини, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю за ст. 410 КК та як виготовлення чи замах на виготовлення зброї або бойових припасів (ст. 263 КК).
Викрадення таких складових частин бойових припасів, які містять вибухові речовини, у будь-якому разі утворює закінчений склад злочину, передбаченого ст. 410 КК, — розкрадання вибухових речовин.
Якщо винна особа незаконно заволоділа непридатними до використання зброєю, бойовими припасами або їх частинами чи деталями, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчинене належить розцінювати як замах на заволодіння цими предметами і кваліфікувати за ст. 15 та відповідною частиною ст. 410 КК.
Незаконне заволодіння завідомо несправною зброєю і приведення її в придатний до використання за призначенням стан слід кваліфікувати як заволодіння чужим військовим майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї. Так само мають кваліфікуватися дії винного й у тому разі, коли для виготовлення придатної до використання зброї частина деталей була ним викрадена, а решта виготовлена самостійно чи придбана будь-яким іншим чином.
Момент закінчення злочину вирішується залежно від способу викрадення. Зокрема, вимагання вважається закінченим злочином з моменту пред’явлення вимоги, поєднаної з відповідною погрозою чи насильством. Шахрайство є закінченим з моменту заволодіння зазначеним у диспозиції ч. 1 ст. 410 КК військовим майном. Крадіжка та грабіж є закінченими з моменту вилучення військового майна та отримання первинної можливості розпорядитися ним на власний розсуд. Привласнення та розтрата військового майна є закінченими з моменту протиправного його утримання чи витрачання відповідно.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується тільки прямим умислом. Умислом особи охоплюються насамперед спеціальні ознаки предмета злочину. Мета і мотив можуть бути різними та для кваліфікації значення не мають. На відміну від аналогічних посягань на власність корисливий мотив і корислива мета не є обов’язковими ознаками цього злочину, його мотив і мета можуть бути різними.
Суб’єктом злочину можуть бути військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань.
Кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 410 КК, є: вчинення зазначених у ч. 1 дій військовою службовою особою; повторно; за попередньою змовою групою осіб; що заподіяло істотну шкоду.
Про поняття військової службової особи див. аналіз складу злочину, передбаченого ст. 423 КК. Дії військової службової особи повинні бути поєднані із зловживанням службовою особою своїм службовим становищем. Зловживання службовим становищем як спосіб вчинення злочину означає, що особа порушує свої обов’язки і використовує надані їй з метою реалізації організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій права та повноваження всупереч інтересам служби для незаконного обертання військового майна, заволодіння ним.
Повторність у розумінні ст. 410 КК означає, що особа раніше вже вчинила розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин. При цьому не має значення, чи була особа засуджена за перший злочин, але не повинні спливати строки давності, строки погашення судимості, а також особа не повинна бути звільнена від кримінальної відповідальності за перший злочин з підстав, визначених законом. Повторність слід відрізняти від продовжуваного злочину, що складається з тотожних дій, спрямованих на досягнення єдиної мети і охоплюваних єдиним умислом винної особи.
Так, за ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 410 КК України було засуджено молодшого сержанта П. та рядового К., що 6 квітня 2002 р. домовилися заволодіти блоками до літаків ІЛ-76, які знаходились у стаціонарно-технічній будівлі військової частини N на території аеродрому. О 17 годині того самого дня вони прибули до аеродрому, проникли до будівлі та до 21–00 винесли з неї 16 блоків до літаків ІЛ-7, але були не в змозі довести злочин до кінця з причин, які від них не залежали, оскільки були затримані черговим по аеродрому[31].
За ч. 2 кваліфікуються дії співучасників за умови, що вони діяли погоджено за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28 КК), якщо злочин спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення.