Умисне зіпсування зброї чи іншого майна кваліфікується за ст. 411 КК. Незаконне відчуження (розтрата) чи привласнення кваліфікуються як розкрадання за ст. 410 КК.
1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти порядку збереження та користування військовим майном.
2. Відмежування необережного знищення або пошкодження військового майна (ст. 412 КК) від втрати військового майна (ст. 413 КК).
3. Відмежування злочинів проти порядку збереження та користування військовим майном від злочинів проти власності.
Розділ V. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
§ 1. Загальна характеристика і види цих злочинів
На озброєнні в Збройних Силах України знаходиться велика кількість вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів та інших речовин, які становлять підвищену загальну небезпеку для людей, матеріальних цінностей та оточуючого середовища. Наявність у військах сучасної зброї сприяє підтриманню високої бойової готовності у разі необхідності захисту народу України від нападу.
Вихід цих предметів з-під контролю людини може заподіяти велику шкоду життю та здоров’ю людей, матеріальним цінностям.
У процесі використання та збереження цих предметів може створюватися загроза для життя та здоров’я людей, настання інших тяжких наслідків. Тому порядок поводження з цими предметами у військах суворо регламентується військовими статутами, постановами, наказами та іншими нормативними актами[32].
Предметом цього злочину є зброя, бойові припаси, вибухові, радіоактивні та інші речовини. Зазначені предмети відрізняються один від одного, вони є різними за конструкцією і бойовими властивостями. Проте ці предмети наділені загальними властивостями, характерними для кожного з них. Такими є: 1) підвищена загальна небезпечність; 2) спеціальне призначення; 3) особливий правовий режим[33].
Підвищена загальна небезпечність виражається у тому, що при неправильному використанні, зберіганні, перевезенні тощо предмети можуть виходити з-під контролю людини і спричиняти істотну шкоду життю та здоров’ю людей, матеріальним цінностям тощо. У цих предметах закладена велика потенційна енергія, яка може приводитися в дію поведінкою людини або внаслідок дії стихійних сил природи, сонця, електричної енергії, хімічних процесів чи механічного удару. Це може призвести до процесів, які стають неконтрольованими з боку людини, що викликає тяжкі наслідки.
Спеціальне призначення цих предметів полягає в тому, що вони в разі необхідності можуть використовуватись як засіб ураження людини, руйнування матеріальних цінностей, завдання шкоди оточуючому середовищу.
Особливий правовий режим створюється в Збройних Силах України для того, аби запобігти створенню загрози настання тяжких наслідків для життя та здоров’я людей, матеріальних цінностей, оточуючого середовища.
Крім загальних ознак зазначені предмети мають свої конструктивні особливості, які треба відзначити.
За конструкцією зброя поділяється на вогнепальну, вибухову та холодну. Не можуть бути віднесені до вогнепальної зброї пневматична зброя, газові, сигнальні, стартові, будівельні пістолети, ракетниці, а також пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи іншими метальними снарядами несмертельної дії.
Відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання зброї, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622, до вогнепальної зброї належать всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї для проведення пострілів, у яких використовується сила тиску газів, що утворюються при згорянні вибухових сумішей (пороху або інших спеціальних горючих сумішей).
Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху[34].
До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, які здатні вибухнути без доступу кисню. Не є предметом злочину вибухові пакети, інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, які не містять вибухових речовин та сумішей.
32
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (статті 11, 144–154); Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (статті 2, 4, 5); Закон України від 8 лютого 1995 р. «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»; Положення про порядок застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 1998 р.; Правила застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Прикордонних військ, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України, затверджені наказом Держкомкордону від 29 жовтня 1998 р.; Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджені наказом СБ від 31 березня 1999 р.; Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Прикордонних військ України, затверджені наказом Держкомкордону від 28 серпня 1999 р.; Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом МО від 6 лютого 2001 р.
33
Тихий В. П. Злочини проти суспільної (загальної) безпеки: конспект лекцій [Текст] / В. П. Тихий. — Х., 1996. — С. 18.
34
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами».