Злочинна недбалість має місце у випадках, коли особа не розуміє факту порушення правил поводження з цими предметами внаслідок неуважності або через те, що забула вчинити певні дії, або порушила послідовність вчинення тих чи інших дій. При цьому вона повинна була і могла передбачити, що порушує певні правила.
Що стосується наслідків, то відносно них у цьому злочині можлива лише необережність. При злочинній самовпевненості особа передбачала можливість заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, але легковажно розраховувала на їх відвернення. При цьому винна особа розраховує на власний досвід, сили, поведінку інших осіб або інші обставини, які об’єктивно здатні відвернути спричинення тілесних ушкоджень. При злочинній недбалості винна особа не передбачає можливості спричинення тілесних ушкоджень, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Отже, при вчиненні цього злочину можливі такі комбінації форм вини. Можливий прямий умисел до факту порушення правил поводження з предметами, що становлять підвищену небезпечність для оточуючих, і необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) відносно наслідків цього діяння. У таких випадках має місце складна (подвійна) форма вини: умисел до діяння і необережність до наслідків.
Крім того, можливі злочинна недбалість щодо порушення правил поводження із зазначеними предметами і речовинами та злочинна недбалість відносно наслідків.
Виникає запитання: яким у цілому слід визнавати цей злочин? Ураховуючи, що вирішальним у цьому злочині є психічне ставлення особи до суспільно небезпечних наслідків (воно може бути тільки необережним), цей злочин у цілому визнається необережним.
Якщо буде встановлено, що винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки (тілесні ушкодження) і бажала їх настання або свідомо допускала це, то такі дії слід кваліфікувати за статтями чинного КК, які передбачають відповідальність за умисне тілесне ушкодження.
Суб’єктом цього злочину є військовослужбовець, який володіє зброєю, бойовими припасами, вибуховими, радіоактивними та іншими предметами, що становлять підвищену небезпечність для оточуючих. Суб’єктами можуть бути і ті військовослужбовці, які мають доступ до зазначених предметів під час охорони, перевезення, зберігання, ремонту чи обслуговування.
Частина 2 статті як кваліфікуючі ознаки передбачає заподіяння тілесних ушкоджень декільком особам або смерті потерпілому.
Більш сувору відповідальність встановлено в ч. 3 статті, якщо такі діяння спричинили загибель декількох осіб чи інші тяжкі наслідки.
До інших тяжких наслідків слід відносити велику матеріальну шкоду (якщо вона у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Крім того, до тяжких наслідків належать виведення з ладу важливої для боєздатності військової техніки, зрив виконання бойового завдання, зараження шкідливими речовинами водойм, землі, повітря та ін.
У сучасних умовах Збройні Сили України оснащені різноманітною військовою технікою — автомобілями, танками, тягачами, самохідними машинами, артилерійськими, зенітними та ракетними установками, які змонтовані на автотракторній техніці. Ця техніка характеризується великою потужністю, може розвивати високу швидкість, насичена складним обладнанням, електронікою, вогнепальною зброєю, бойовими припасами тощо. Тому дорожньо-транспортні пригоди з військовою технікою порівняно з цивільними транспортними засобами є більш небезпечними і можуть заподіяти більш тяжкі наслідки.
Велика частина військової техніки фізично і морально застаріла, експлуатується протягом багатьох років. Тому останнім часом збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод, у тому числі з військовою технікою, більш тяжкими є їх наслідки.
Серед різних правових заходів, спрямованих на попередження правопорушень, що вчиняються військовими водіями, важливе місце посідає кримінально-правова боротьба з ними. У чинному КК України відповідальність військовослужбовців за порушення правил водіння, експлуатації, польотів, кораблеводіння передбачено в статтях 415–417.
§ 3. Порушення правил водіння або експлуатації машин
Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, —