Суб’єктом злочину є особа, яка входить до складу наряду з охорони кордону. Одержання наказу на охорону державного кордону і доповідь про повернення з цього завдання визначають початковий і кінцевий моменти перебування особи у складі такого наряду. Військовослужбовець прикордонної застави, який припустився порушення у вільний від служби в нарядах час, не може нести відповідальність за ст. 419 КК. Військовослужбовці Державної прикордонної служби України, залучені до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні, у разі порушення правил несення вартової служби чи статутних правил патрулювання несуть відповідальність за ст. 418 КК.
§ 4. Порушення правил несення бойового чергування
Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування
1. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, —
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Об’єктом цього злочину є порядок несення бойового чергування (бойової служби), встановлений для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну, захисту та забезпечення національної безпеки України.
Бойове чергування — це перебування спеціально виділених сил та засобів у повній бойовій готовності до виконання раптово виникаючих завдань та бойових дій[54]. У ч. 3 розділу 9 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. передбачено правила несення бойового чергування (бойової служби) та визначено, що склад чергових сил і засобів, ступені їх готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготування особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і його зміни встановлюються наказом командира військової частини, наказами і директивами міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України.
Забезпечення захисту і безпеки України, своєчасне виявлення і відбиття раптового нападу на Україну покладено перш за все на підрозділи і частини, що несуть бойове чергування. Несення бойового чергування є виконанням бойового завдання і одним із важливих військових обов’язків.
Відхилення від установленого порядку несення служби черговими підрозділами можуть призвести до тяжких наслідків і заподіяти велику шкоду обороноздатності держави.
Порядок несення бойового чергування у різних видах Збройних Сил і родах військ є неоднаковим і регламентується різними нормативними актами. Він залежить від цільового призначення чергового підрозділу, характеру бойової техніки, яка повинна застосовуватись, і специфіки завдання, що виконується. Один із видів бойового чергування — бойова служба, що також має на меті запобігання раптовому нападу на нашу державу.
Характер і завдання бойового чергування (бойової служби), правила їх несення, конкретні функціональні обов’язки кожної особи, що входить у склад чергового підрозділу, визначаються Статутом, положеннями, настановами, інструкціями, наказами, які видаються з урахуванням особливостей несення цієї спеціальної служби у тих чи інших військах. Тому, враховуючи це, при розслідуванні кожної кримінальної справи, пов’язаної з обвинуваченням у порушенні статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), необхідно з’ясовувати особливості служби даного підрозділу і встановлювати, у чому конкретно виражається порушення і в яких актах передбачено правила несення служби.
Об’єктивна сторона злочину виражається в порушенні статутних правил шляхом невиконання або недбалого виконання військовослужбовцем як загальних вимог до бойового чергування, встановлених для чергового підрозділу, так і своїх спеціальних, функціональних обов’язків. Порушення може виявлятися як у дії, так і в бездіяльності. За Статутом внутрішньої служби особовому складу чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено: передавати будь-кому, навіть тимчасово, виконання обов’язків з несення бойового чергування без дозволу командира чергових сил та засобів (оперативного чергового, начальника зміни, чергового командного пункту); займатися справами, не пов’язаними з виконанням обов’язків з несення бойового чергування; самовільно залишати бойовий пост або інше місце несення бойового чергування; проводити роботи на озброєнні чи військовій техніці, які знижують боєздатність.
54
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України України від 24 березня 1999 р. (п. 332).