Проте запропоноване рішення щодо значення об’єкта для систематизації злочинів, які посягають на встановлений порядок несення військової служби, ще не розкриває внутрішньої структури цих злочинів, не показує елементи, які входять до змісту цієї структури. Розв’язання цієї проблеми можливе, на наш погляд, шляхом аналізу змісту суспільних відносин, що становлять зміст родового об’єкта військових злочинів. Відомо: суспільні відносини, що складаються й існують у сфері несення або проходження військової служби, за обсягом досить широкі і за змістом вельми складні. Вони включають різні сторони (аспекти) чи сфери цієї служби, які входять до змісту даних відносин як їх складові: відносини, що стосуються порядку підлеглості та військової гідності; порядку проходження військової служби; порядку збереження та користування військовим майном; порядку експлуатації військової техніки; порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб; відносини у сфері охорони державної таємниці; у сфері військової службової діяльності; у сфері порядку несення військової служби на полі бою та в районі бойових дій; відносини у сфері виконання обов’язків несення військової служби, що випливають із міжнародних конвенцій і договорів. Ці сфери (сторони, аспекти) несення або проходження військової служби в теорії і практиці кримінального права прийнято визначати як «безпосередні об’єкти військових злочинів». Вони співвідносяться з родовим об’єктом як частка з цілим і при цьому уточнюють та деталізують його. Одночасно родовий об’єкт обумовлює й основні риси безпосередніх об’єктів військових злочинів, оскільки частина завжди має риси цілого. Механізм посягання на родовий об’єкт полягає у тому, що при вчиненні військового злочину шкода йому заподіюється завжди шляхом порушення перш за все тієї чи іншої сфери (сторони) встановленого порядку несення або проходження військової служби, тобто шляхом посягання на безпосередній об’єкт. Відповідно до цього і залежно від безпосередніх об’єктів, на які посягають військові злочини, можна виділяти такі їх види (групи).
I. Злочини проти порядку підлеглості та військової гідності: непокора (ст. 402), невиконання наказу (ст. 403), опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків (ст. 404), погроза або насильство щодо начальника (ст. 405), порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (ст. 406 КК).
II. Злочини проти порядку проходження військової служби: самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407), дезертирство (ст. 408), ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом (ст. 409 КК).
III. Злочини проти порядку збереження та користування військовим майном: викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410), умисне знищення або пошкодження військового майна (ст. 411), необережне знищення або пошкодження військового майна (ст. 412), марнотратство або втрата військового майна (ст. 413 КК).
IV. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки: порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпечність для оточення (ст. 414), порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415), порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416), порушення правил кораблеводіння (ст. 417 КК).
V. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб: порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання (ст. 418), порушення статутних правил несення прикордонної служби (ст. 419), порушення статутних правил несення бойового чергування (ст. 420), порушення статутних правил внутрішньої служби (ст. 421 КК).