Різкій критиці позицію Є.В. Фесенка піддав В. Білоконєв, який робить висновок, що цінності є самостійним соціальним явищем, а структура цінностей, запропонована Є.В. Фесенком, не відповідає системному підходу, оскільки є штучною конструкцією, що поєднує елементи різних соціальних систем. Крім того, вважає В. Білоконєв, не відповідає системному підходу ігнорування Є.В. Фесенком інтегрованих властивостей об'єкта злочину, тому що суспільна небезпека як інтегрована властивість складу злочину може заподіяти соціальну шкоду тільки об'єкту злочину як системі і тільки шляхом негативної якісної зміни інтегрованих властивостей останнього[40].
Є. Каіржанов вважав теорію правового блага як об'єкта злочину своєрідною базою і серцевиною загальної так званої нормативної школи — сугубо ідеалістичної теорії пояснення права взагалі, кримінального в особливості[41].
Розділяючи в головному концептуальний підхід П.С. Матишевського та Є.В. Фесенка до визначення поняття «об'єкт злочину», з рядом положень їх концепції не можна погодитись, зокрема із їх підходом до визначення структурних елементів (компонентів) цінностей. Названі П.С. Матишевським та Є.В. Фесенком структурні елементи цінностей, на мій погляд, є різновидами цінностей, а не їх компонентами. Крім того, Є.В. Фесенко вважає, що термін «потерпілий» від злочину (суб'єкт, проти якого спрямовується злочинне діяння) у кримінальному праві доцільно застосовувати більш широко — ним має визнаватись будь-який учасник суспільних відносин: окрема людина, дві чи більше особи, громадські об'єднання, населення адміністративно-територіальних одиниць, державні органи, суспільство в цілому; це можуть бути як фізичні особи, так і юридичні — підприємства, установи чи організації[42]. І, головне, позиція Є.В. Фесенка в значній мірі непослідовна і суперечлива. З одного боку, він пише, що потерпілі, їхні інтереси та права, соціальні зв'язки, предмети (матеріалізовані блага) та нематеріалізовані блага, які належать потерпілим, є елементами цінностей, і зазначає, що поняття «цінності» є родовим поняттям, яке охоплює ознаки всіх зазначених компонентів, а з іншого боку, ці ж «елементи» він називає частинами «множинності» цінностей. Одне і те ж поняття, очевидно, з позиції формальної логіки не може бути одночасно і елементом поняття — множини, тобто підпорядкованим поняттям. Крім того, як видається, Є.В. Фесенко допускає таку ж хибу (за термінологією Є.В. Фесенка — П.А.), за наявність якої у визначенні поняття і змісту інтересу як об'єкта злочину Є.К. Каіржановим він його критикує. Є.В. Фесенко звертає увагу на суперечливість і незавершеність дослідження проблеми інтересу Є. Каіржановим, з чим слід погодитись. На думку Є.В. Фесенка, основною хибою позиції Є. Каіржанова[43] «є те, що її автор» без достатніх підстав визначає інтерес як благо. І в цьому ж визначенні, всупереч сказаному, благо або цінність відносить до елементів інтересу. Але інтереси і блага, вважає Є.В. Фесенко, не тотожні поняття. Не рівнозначні поняття «інтерес» і поняття «цінність». Цінність — поняття більш широке, а «інтерес» є тільки частиною множинності цінностей, які охороняються кримінальним законом і виступають як об'єкт злочину»[44].
Зверну також увагу на те, що безпосередньо в КК об'єктами окремих злочинів називаються не лише права (ст. 365 КК), а й свободи громадян (окремих громадян) (ст. 364, 367 КК), тобто, очевидно, законодавець ці поняття не ототожнює, а в ст. 364, 367 КК вони вжиті як альтернативні. Свободи людини і громадянина, враховуючи положення Конституції України та КК, логічно слід було б також вважати компонентами (складовими частинами) цінностей (з позиції Є.В. Фесенка). Проте про питання співвідношення понять «права людини» і «свободи людини» Є.В. Фесенко не розглядає.
Викликає заперечення і віднесення Є.В. Фесенком до елементів (компонентів) цінностей як об'єкта злочину благ — предметів (матеріалізованих благ) і нематеріалізованих благ, які належать потерпілим. При цьому матеріалізовані блага Є.В. Фесенко вважає і компонентом (складовою частиною) об'єкта злочину, і його (злочину) предметом. На його думку, предмети як матеріалізовані утворення — один із видів благ[45]. Виникає риторичне питання: чому (кому) заподіюється шкода, наприклад, при викраденні чужого майна у разі, якщо воно не знищується і не пошкоджується? Майну, яке є цінністю і є предметом і об'єктом злочину одночасно? Майну як предмету злочину шкода, очевидно, не завжди спричиняється. У чому тоді суть шкоди, заподіяної майну чи яка йому може бути заподіяна як об'єкту злочину — матеріалізованому благу, та який механізм заподіяння такої шкоди? Відповіді на поставлені питання Є.В. Фесенко не дає.
40
Білоконєв В. Об’єкт злочину з позиції системного підходу // Юридичний вісник України. — 2003. — 18–24 жовтня.
42
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. — К.: «Атіка», 2004. — С.53–54.
43
Є. Каіржанов погоджується з визначеннями поняття інтересу як «соціально значимого блага» або «сукупності певних, об'єктивно необхідних і корисних для індивіда, класу та ін. благ», а його взаємозв'язаними елементами він називає: 1) благо або цінність сама по собі; 2) суб'єкт або носій такого блага (цінності); 3) відношення блага або цінності до свого носія (суб'єкта), яке проявляється в належності того чи іншого блага до певного суб'єкта (носія). Останнє, тобто відношення блага до його носія (суб'єкта), оформлене від імені держави через право і порушується, на думку Є.К. Каіржанова, при вчиненні конкретного злочинного акту (Каиржанов Е.К. Вказана праця. — С.47).
44
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони; Монографія. — К.: «Атіка», 2004. — С.57. Зверну увагу на дещо неточний переклад Є.В. фесенком тексту цитованого ним висловлювання Є.К. Каіржанова з російської мови на українську, що зумовило і дещо некоректну його оцінку Є,В. Фесенком. Наведемо для порівняння текст висловлювання Є.К. Каіржанова мовою оригіналу та його переклад Є.В. Фесенком; Є.К, Каіржанов пише: «При этом такой интерес может состоять из следующих взаимосвязанных элементов: 1) благо или ценность сама по себе; 2) субъект или носитель такого блага (ценности); 3) отношение блага или ценности к своему носителю (субъекту), которое проявляется в принадлежности того или иного блага к определенному субъекту, (носителю). Последнее, то есть отношение блага к его носителю (субъекту), оформленное от имени государства через право, и нарушается при совершении конкретного преступного акта». С. В. Фесенко дає наступний переклад наведеної цитата: «При цьому інтерес може складатися з таких взаємопов'язаних елементів: 1) благо як цінність сама по собі; 2) суб'єкт як носій такого блага (цінності); 3) стосунок блага або цінності до свого носія (суб'єкта), що проявляється у належності того чи того блага до певного суб'єкта (носія). Останнє, тобто стосунок блага до його носія (суб'єкта), оформлений від імені держави через право, і порушується в разі вчинення конкретного злочинного акта».
45
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. — К.: «Атіка», 2004. — С.74.