карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
1. Під провокацією хабара у ст. 370 КК розуміється свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара. Аналогічно давалось визначення провокації хабара і у ст. 171 КК 1960 р., лише замість слова "обставин" у її тексті було вжито слово "обстановки" (Примітка 1).
2. Під провокацією хабара потрібно розуміти створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара з метою викриття в майбутньому того, хто дав хабара або взяв його.
Стаття 370 передбачає кримінальну відповідальність за два види провокації хабара — створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють:
— пропонування хабара;
— одержання хабара.
3. З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 370 КК, характеризується діянням (як дією, так і бездіяльністю), спрямованим на створення обстановки (обставин і умов), що зумовлює пропонування або одержання хабара з метою подальшого викриття того, хто дав хабара або взяв його. Це може бути, наприклад, підбурювання до давання або одержання хабара, пропонування хабара службовій особі, пропонування іншим особам дати хабара.
Під створенням службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, слід розуміти таку поведінку службової особи (дії або бездіяльність), якою створюється конфліктна ситуація (сукупність умов та обставин, що створюють такі взаємини між службовою особою та особою, яка службовою особою провокується на пропонування хабара цій чи іншій службовій особі, чи інша службова особа провокується на одержання хабара, в якій зіштовхуються інтереси цих осіб) між нею та іншою особою, чи між іншими особами, вирішення якої (конфліктної ситуації) можливе шляхом давання — одержання хабара.
4. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, яким створюються обставини і умови, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, незалежно від того, чи відбувся факт одержання або давання хабара.
5. Якщо службова особа з метою подальшого викриття організувала давання або одержання хабара, підмовила до таких дій того, хто дав хабара або взяв його, або сприяла їм у цьому, дії такої особи потрібно кваліфікувати відповідно за частинами 3, 4 чи 5 ст. 27 і відповідною частиною ст. 368 чи ст. 369 та ст. 370 КК. Провокація одержання або давання хабара не звільняє від кримінальної відповідальності за ці злочини того, хто дав хабара або взяв його.
У випадку, коли провокація давання хабара супроводжувалась вимаганням хабара, особа, що дала хабара, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 369 КК.
6. З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 370 КК, характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети викриття того, хто дав хабара або одержав його. Мотиви вчинення таких діянь можуть бути різними (кар'єризм, помста тощо) і на кваліфікацію злочину не впливають.
7. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 370 КК, є лише службова особа. Частина 2 ст. 370 передбачає кримінальну відповідальність за провокацію хабара, вчинену службовою особою правоохоронних органів.
8. Провокацію хабара у формі створення обставин та умов, що зумовлюють його пропонування, необхідно відмежовувати від вимагання хабара, яке є кваліфікуючою ознакою одержання хабара і яке може також виражатись у створенні службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. За об'єктивними ознаками діяння "створення умов" (ст. 368 КК) та "створення обставин і умов" (ст. 370 КК) є однаковими: в обох випадках мається на увазі створення певної ситуації (обстановки) у взаємовідносинах службової особи та іншої особи, коли службова або вимагає від іншої особи хабара, або ж провокує іншу особу дати їй чи іншій службовій особі хабара.
Вимаганням хабара відповідно до пункту 4 примітки до ст. 368 КК визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
У випадках, коли особа, незважаючи на вчинення щодо неї дій, спрямованих на те, щоб примусити її дати хабар, з тих чи інших причин цього не зробила, дії службової особи, яка його вимагала, залежно від конкретних обставин справи, належить кваліфікувати як готування до одержання хабара, поєднане з вимаганням, чи як замах на вчинення цього злочину (див. абз. 2 п. 17 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 5). Зокрема, сама вимога службової особи дати їй хабара, поєднана з погрозою вчинити чи невчинювати певні дії, якими може бути заподіяна шкода правам чи законним інтересам особи, до якої вона звернена, в тому числі і правам та законним інтересам інших осіб (наприклад, вимога до батька особи, щодо якої незаконно порушена кримінальна справа, дати хабара за закриття порушеної справи), є готуванням до одержання хабара, поєднаним з його вимаганням, і повинна кваліфікуватися за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 368 КК. Так само мають кваліфікуватися і дії службової особи, яка своєю поведінкою у взаємовідносинах з іншою особою, в інтересах якої вона повинна вчинити (невчинювати) певні дії, створила обстановку, яка такою особою оцінюється як спонукання її дати хабара як умови вчинення (невчинення) таких дій.