Хольгрен хруснув пальцями, відійшов від вівтаря і потягнувся.
-- Магія, яку використали, щоб створити цю… штуковину, вкрай потужна.
Тисячу років вона чинила опір всім моїм спробам знищити її, магу. Її створили саме для того, щоб прикінчити мене, хоча в цьому вона зазнала невдачі. Проте її природа надто складна для твого прозаїчного Мистецтва.
Хольгрен глянув на Та-Агота, піднявши брови.
-- Що ти так насправді знаєш про закони тавматургії, якщо можна запитати?
Ця тема мене мало цікавить. Сила, якою я володію, походить з іншого джерела. Значно потужнішого.
-- Схоже, що не в цьому випадку. Я опишу ситуацію так коротко, як тільки зможу. Маг може діяти в прямій залежності від двох умов – грубої сили, яку він здатен використати, і сили волі, яку він може прикласти до цієї сили, щоб змінити реальність. Справа трішки складніша, але щоб проілюструвати мою думку, візьмемо цей прут. Це витвір магії. Він був створений потужним магом, магом, який володів достатньою силою волі, щоб виготовити щось здатне століттями утримувати бога.
Не розумію, до чого ти ведеш.
-- Це тому, що я ще не закінчив, -- Хольгрен протер очі, глибоко вдихнув. Здається, після смерті він став дратівливим.
Тоді давай закінчуй, магу. Ти марнуєш час.
-- Прут не підпорядковується тим самим законам, які керують іншими матеріальними речами. Коли маг використовує Мистецтво, то нав‘язує свою волю реальності, наскільки його сила і воля йому це дозволяють. Частина реальності цього прута, як задумав його творець, полягає в тому, що його неможливо знищити.
Не існує об‘єктів, яких неможливо знищити. В неї повинна бути якась слабкість.
-- Ти маєш цілковиту рацію. Існує набір умов, які дозволять нам зламати прут. Але тобі це не сподобається.
Які умови необхідно виконати, магу?
-- Король-Чарівник знався на своїй роботі. Він знав, щоб перемогти бога, потрібно більше сили, ніж було навіть в нього. Він взяв це до уваги, коли почав готувати твою згубу.
-- Та-Аготе, це твоя власна сила живить і посилює ворожу зброю. Ти звернув увагу на свій ослаблений стан?
Так.
-- Прут висмоктує з тебе силу і використовує її проти тебе. Чим більше ти з ним борешся, тим більше сили ти йому віддаєш. Дійсно спритно.
В залі запанувала тиша. Якщо я правильно зрозуміла слова Хольгрена, то я не бачила, як можна звільнити Та-Агота. Проте я вірила, що Хольгрен щось придумає. Якщо ні, то нам гаплик.
-- Що можна зробити? – запитала я. Хольгрен глянув на мене, тоді перевів погляд на бога.
-- В мене тільки одне рішення, воно непевне і не з легких.
Говори.
-- Щоб врятувати, нам доведеться вбити тебе, -- сказав він.
Що це за дурня? Мене неможливо вбити. Ти що, нічого не розумієш?
-- В цій справі я розумію значно більше за тебе. Прут живиться твоєю енергією. Потрібно перекрити потік енергії від тебе до прута, або принаймні призупинити, перш ніж я спробую нав‘язати йому свою волю. Потужна травма, така як відтинання голови, повинна спрацювати.
Ти очікуєш, що я дозволю тобі відрубати мені голову? Це що, жарт такий?
-- Я впевнена – він це серйозно, -- сказала я Та-Аготу. – У Хольгрена немає почуття гумору.
-- Принаймні зараз, точно.
Це божевілля.
-- Як би там не було. Хотів би я, щоб існував інший спосіб. Але його немає, принаймні я не можу придумати нічого іншого, -- Хольгрен розвів руки й знизав плечима.
-- Коли він буде без голови, як ти збираєшся зламати прут? – Я не думала, що лопата і кайло нам стануть в пригоді. А це всі інструменти, які в нас були.
-- Я скористаюся Мистецтвом. Для того, щоб знищити його потрібно прорватися крізь плутанину команд, які заповнюють прут, і зламати його фізичну реальність. Як тільки мені це вдасться, вистачить одного удару.
-- Впевнений, що справишся?
Він хмуро глянув на мене.
-- Є тільки один спосіб довідатися. З додатковою силою, доступною мені через хордун, це принаймні можливо. Я зроблю все, що в моїх силах.
Зроби більше, ніж в твоїх силах, магу-недоучко. Відрубати мені голову другий раз я тобі не дозволю.
-- Не думаю, що зазнаю невдачі, Та-Аготе. Невдача – це вирок нам усім. Але успіху я теж не можу гарантувати. Така реальність ситуації. Звикай до цього.
Я рушила до сходів.
-- Піду принесу меч з табору Герцога. Ви двоє постарайтеся не сваритися, поки мене не буде. Подобається це нам чи ні, ми потребуємо одне одного.