Я відчула на потилиці холодок від активної магії.
-- Я спалю вас всіх там, де ви стоїте, -- заявив Хольгрен, але його обличчя страшно побіліло і він весь тремтів. Я поклала руку йому на плече.
-- Ні, Хольгрене. Я повинна справитися з цим по-своєму. Так мусить бути. Я зобов’язана йому.
-- Ти зобов’язана йому життям?
-- Так.
Він виглядав невблаганним, як смерть. Зрештою відпустив чари, трохи згорбився.
-- Якщо він вб‘є тебе, я вб‘ю його, Амро.
-- Іншого я від тебе й не чекала, -- сказала я йому і поцілувала. Тоді витягнула власний ніж і стала до бою зі своїм найстаршим серед живих друзів.
Позаяк в мене був тільки один клинок, я напівприсіла обличчям до нього, з вістрям ножа в напрямку Тейнера і паралельно до землі.
-- Де твій другий ніж, Амро?
-- Загубила в Ріаілі.
-- То чому не сказала? – Він жбурнув свій верхній ніж і той застряг в дубових воротах будинку справа від мене, по дорозі пролетівши на небезпечно близькій відстані від Тупака Риб‘ячої Голови. Зі свого боку Тупак спочатку здригнувся, тоді почервонів. Тоді набрав сердитого вигляду.
Тейнер змінив стійку на дзеркальну моїй. Він діставав дальше за мене і був сильнішим. В бійці на ножі перше мало велике значення, друге – не дуже. Та найбільше значення мала швидкість.
Я не знала чи була швидшою за нього. Але це було дуже ймовірним.
-- Впевнений, що хочеш потанцювати? – запитала я його.
-- Впевнений, що ні. Але ось ми танцюємо. – І він швидко, немов гадюка, зробив випад в бік мого живота. Я відчула, як кінчик його ножа розриває тканину жилетки і відскочила назад. Він відразу насів на мене, все одним безперервним, плавним рухом. Ніж знов пірнув у бік мого живота, тоді ще раз, цим разом, як виявилося, це був фальшивий випад, і ніж полетів мені в горло. Я вивернула голову з-під удару, різнула його в плече власним ножем, збиваючи його руку з ножем з лінії атаки і відкриваючи його бік. Він крутнувся вбік до того, як я вдарила. До того, як я змусила себе вдарити.
Я усвідомила собі, що не можу. Навіть якби я рухалася швидше, якби в мене з‘явилася можливість, я не могла позбавити Тейнера життя. Навіть загибель, що нависла над всіма нами не могла змусити мене переступити через тіло Тейнера, щоб спробувати врятувати місто.
Я була в нього в боргу.
-- Може ти дійсно старієш, -- сказав він. – Раніше ти була швидшою.
-- В ті часи мені не доводилося різати нікого, кого я називала другом.
-- Роби те, що мусиш, Амро. Дозволиш емоціям стати тобі на заваді, завагаєшся, тобі гаплик. Колись я навчив тебе цього. Невже ти забула?
-- Ні. Я просто більше не згодна з цією мудрістю.
-- Тоді ти програєш цю бійку.
-- Мені її не виграти, чия б кров не пролилася, -- сказала я, опускаючи ніж.
Весь цей час Тейнер був незворушним; тепер він виглядав на розлюченого.
-- Підніми ножа вгору, Амро.
-- Ти готовий вбити мене тільки тому, що комусь, на ім‘я Тупак Риб’яча Голова не подобається твій стиль керування? Справді?
-- Мене звати Тесак, -- закипів член банди з витріщеними очима і посинілими губами. – І не Риб’яча Голова!
-- Підніми ножа, Амро. Я повторювати не буду.
-- Що ти скажеш на таке? Вигнання для Кіля. Він більше ніколи не повернеться в Белларіус. Я за цим простежу. І відшкодую бригаді всі спричинені нами незручності. – Я нарочито повернулася спиною до Тейнера і глянула на бригаду, що оточувала нас.
-- Ну? Що скажете, панове? Це чесно? Якщо Тейнер прикінчить мене, а швидше за все він це зробить, ви не отримаєте нічого крім смерті, найпізніше на світанку, а то й значно раніше, коли мій партнер своїми чарами зробить з вашими тілами бридкі, непоправні речі. З іншого боку, якщо ви погодитеся на мою пропозицію, то позбудетеся баламута і до того ж заробите трохи грошенят.
Це були небезпечні, жорстокі, неприємні люди, але загалом вони не були тупими. Ну може, за винятком Тупака.
-- Ми вже проголосували, -- сказав він.
-- Можна проголосувати ще раз. Всі, хто хоче послухати Тупака, підніміть руку.
Охочих не виявилося. За винятком Тупака.
-- Всі, хто хоче заробити трохи грошенят, залишити Мок М‘єна керівником бригади і востаннє побачити спину цього незносного бевзя Кіля, скажіть “Так”.
Кілька обізвалося, але більшість чекала, щоб побачити реакцію Тейнера.
-- Забери з собою Риб‘ячу Голову, і мій голос у тебе, -- сказав один чувак з родимкою у вигляді винної плями на пів обличчя. Це викликало бурмотіння на знак згоди і вбивчий погляд з боку Рибалки. За одну ніч він отримав два неприємних прізвиська, і то таких, що пристануть. Якусь мить я переймалася, що зайшла надто далеко, але тоді перестала. Його потрібно було знищити, щоб бригада швидше проголосувала за вигнання Кіля. Ніхто не хоче асоціюватися з дурнем.