Выбрать главу

-- Може бути Амра.

Він відклав папери набік і довго дивився на мене.

-- Ми знаємо хто ти. Знаємо чим займаєшся. Ти досі не на побаченні з шибеницею тільки тому, що ми вважаємо, ти можеш допомогти нам.

-- Ви хочете повісити мене за бійку в таверні?

-- Ні. За це ти можеш провести три роки в Хевлоку. Коли вийдеш, в тебе не буде зубів через погане харчування, а тіло буде виснажене від недоїдання. Твій зір ніколи не відновиться після темної ями, в якій ти сидітимеш. Ти зможеш стати прибиральницею. Або торгуватимеш на Храмовому ринку непотребом, підібраним на звалищі. Це найкраще на що ти можеш сподіватися, Амро.

-- Якщо ти повиснеш, то за крадіжку, або за співучасть у вбивстві аристократа. Не має значення. Якщо ми захочемо повісити тебе, ти будеш висіти.

Я кивнула. Я не сумнівалася в його словах. В жодних.

-- Тоді я палаю бажанням допомогти вам, інспекторе Клюге.

Він посміхнувся.

-- Я знав, що ти розсудлива істота. – Він встав і вказав на іншого, мовчазного чоловіка. – Дозволь познайомити тебе з лордом Осскілом дет Трасен-Корун. Старшим братом Корбіна.

-- Я б вклонилася, чи зробила реверанс. Якби вміла, або якби могла, -- я побрязкала ланцюгом. Він зігнорував мене.

-- Я буду ставити тобі запитання, -- сказав. – А ти будеш відповідати негайно і без хитрощів. Зрозуміла?

-- Звісно. В мене дуже багатий словниковий запас.

-- Ти маєш якесь відношення до смерті мого брата?

-- Ні.

-- Знаєш хто це зробив?

-- Так.

-- Скажи мені хто.

-- І не подумаю.

Наглядач не забарився зі своїм кийком. Лупнув мене ззаду по стегну і звалив з ніг. Закована, я не могла підняти руки, тому гепнулася обличчям об підлогу.

-- Вставай, -- сказав Клюге. Я з зусиллям піднялася на ноги, з носа текла кров, мабуть, зламаний.

Осскіл запитав знов.

-- Хто винен у смерті мого брата?

-- Перш ніж я відповім, не проти, якщо я поділюся своїми думками?

Коротка тиша, просякнута насиллям. Тоді, “Чом би й ні?”, сказав він з байдужим виразом обличчя.

-- Якщо я скажу зараз, то що помішає вам негайно відправити мене назад у яму?

-- Якщо ти не скажеш нам, -- заявив Клюге. – то точно повернешся в яму. Поки тебе не відведуть на площу Харада.

Я кивнула.

-- Може так, а може й ні. Але тоді вбивцю Корбіна ніколи не спіймають.

Запала тиша. Тоді обізвався Осскіл.

-- Скажи мені те, що я хочу знати і гарантую, що ти будеш вільна, як тільки вбивцю покарають.

-- Відпустіть мене і я відведу вас до цього вилупка.

Наглядач замахнувся, щоб лупнути мене ще раз, але Осскіл підняв руку.

-- Ти мене зацікавила, Амро Тетіс. Ким для тебе був мій брат?

-- Другом. Можна сказати колегою.

-- Ви були коханцями?

Я засміялася.

-- Ні, лорде Осскіл. Ваш брат і я не були коханцями.

-- Що ти робила там, в тому домі? Де вони знайшли його тіло?

-- Я пішла шукати його. Він повинен був зайти до мене біля півночі. Коли він не з‘явився, я почала переживати й пішла шукати його.

-- Чому ти переживала?

Я могла збрехати. Але не бачила в цьому сенсу.

-- Ви знаєте, що Ваш брат був злодієм. Добрим злодієм, якщо Ви мене розумієте. Він вкрав дещо для декого, а вони спробували кинути його. Тієї ночі він збирався зустрітися з ними, щоб врегулювати проблеми. Вони не були хорошими людьми. Він попросив мене доглянути за його клятим псом, якщо не з‘явиться до ранку.

Клюге пирхнув.

-- По тобі видно, що ти розповідаєш нам далеко не все, Амро.

Я похитала головою.

-- Гаразд. Він здобув для клієнта купу статуеток, вони забрали в нього всі крім одної і забули заплатити. А та яка їм не дісталася? Вони сильно хотіли її, принаймні він так казав. Він повинен був зустрітися з ними й обговорити винагороду. Вона мала бути значно вищою від попередньо узгодженої. Він називав це карою за недобросовісність, чи якось так. Очевидно, він пішов на зустріч і нарвався на ще більшу недобросовісність.

-- Чому він взагалі прийшов до тебе? Хотів твоєї допомоги?

-- Ні. Він хотів, щоб я потримала останню статуетку. Я відмовилася. Не хотіла ризикувати. Але погодилася доглядати за його псом, якщо щось піде не так. – Я сподівалася, що серед всієї правди вони не зауважать однієї брехні.

Клюге змінив тему.

-- Розкажи мені про бійку в таверні, Амро.

-- Що саме?

-- Свідки кажуть, що ти витягнула ніж і напала без причини. Зайшли три чоловіка, ти кинула ніж одному в руку і викинулася через вікно.