Підсумовуючи проведений аналіз, можна зазначити, що для всього досліджуваного нами періоду характерна принципова незавершеність у формуванні єдиної несуперечливої системи цінностей, яку б поділяла переважна більшість українського суспільства. Наявні блоки старих та нових цінностей не створюють ціннісної єдності, навпаки, доволі часто вони конфліктують між собою, не дозволяючи сформуватися стійкому “ядру” нової системи цінностей. Ціннісні конфлікти спостерігаються не лише між різними професійними та соціально-демографічними групами, а й усередині основних соціальних груп українського суспільства. Жодна з цих груп не є однорідною за своїми ціннісними орієнтирами, які часто видаються непослідовними та суперечливими. Завдяки цій непослідовності й суперечливості стають помітними коливання всередині елітних та масових груп.
Зміна соціальних умов, суспільних ціннісних орієнтирів призводить до того, що механізм їх відтворення перестає бути провідним, він поступається місцем адаптаційним механізмам. Динаміка індивідуальної ціннісної системи особистості у трансформаційному суспільстві може бути такою:
Збереження попередньої ціннісної системи суб’єкта, не зважаючи на суспільні зміни, що відбуваються. Сформована в процесі минулого досвіду індивідуальна система ціннісних орієнтирів слугує своєрідним фільтром для ціннісної інформації, яка надходить із зовні;Розлад індивідуальної ціннісної системи. Це стан, який означає початок руйнації індивідуальних цінностей;Криза індивідуальної ціннісної системи, відчуження й самовідчуження, своєрідний ціннісний вакуум;Розвиток - така зміна в ціннісно-орієнтаційній системі особистості, коли збагачується внутрішній зміст ціннісних орієнтирів за допомогою механізму адаптації до соціокультурного середовища, що змінюється.Щодо недалекого майбутнього, то незважаючи на всі негаразди, напрошується оптимістичний висновок. Образно кажучи, як транзитний потяг врешті-решт прибуває на станцію свого призначення, так і наше суспільство, що має належний науково-технічний, творчий потенціал за законами соціальної еволюції та при належному керівництві (пройшовши складний шлях свого розвитку), посяде гідне місце серед найрозвинутіших країн світу, які, на думку відомих західних соціальних філософів Е.Фромма, Д.Белла, О.Тоффлера, Й.Масуди та ін., увійшли вже в стадію “постіндустріального”, “інформаційного” суспільства, а в майбутньому створять синергетичне суспільство. Синергія ж, як відомо, грунтується на принципах самоорганізації та саморозвитку. Та й ринкова економіка створена на цих принципах і про їхнє часткове застосування українськими громадянами вже йшлося в праці. Тим-то відбуватимуться позитивні зміни в ціннісних орієнтаціях людей, особливо молоді, поступово здійснюватиметься їхня соціалізація та духовне піднесення.
3.3. Оптимізація стратегій адаптації в сучасному українському суспільстві
Руйнація комуністичної ідеології, як і самої соціалістичної системи, дала людям не тільки духовне звільнення, а й значні проблеми. Це, передусім, втрата соціальними суб’єктами основ їхньої соціальної ідентифікації, руйнування грунтовних соціальних цінностей та чітких орієнтирів щодо шляхів подальшого розвитку українського суспільства. Іншим наслідком руйнації комуністичної ідеології та втрати довіри до “розвинутого соціалізму” є непомірно швидка ціннісна динаміка, в якій насторожує, по-перше, поява стереотипів старого мислення та старих цінностей, що представлені зі зміною знаку (образ нового ворога, нові очікування світлого майбутнього, нові ідеали, де перевага надається рівності над свободою, тлумачення свободи як свавілля, віра у прості та швидкі рішення та ін.), а, по-друге, поява соціальних суб’єктів зі зруйнованими ціннісними орієнтирами, які нічим не замінені. У поведінковому плані перша група осіб схиляється до умовно-радикальної діяльності, порушення соціальної стабільності та енергійного висунення недостатньо перевірених ідей та проектів, друга - до асоціальної поведінки, деструкції тощо. У психологічному плані перша група нерідко характеризується агресивністю, друга - як помірною агресивністю, так і невизначеністю своєї життєвої позиції.