У кожній з цих умовних соціальних груп формується своя ціннісно-нормативна система, що утворює відповідну ієрархію соціальних статусів, ролей та адекватну їй систему мотивацій та очікувань, тобто в умовах трансформацій у суспільстві виникає поліфуркація ціннісно-нормативних систем” [6, 115-116].
Якщо говорити про труднощі адаптаційного періоду трансформаційного суспільства, то є потреба у визначенні того оптимального шляху, рухаючись яким суспільство могло б значно скоротити названий адаптаційний період, розв’язуючи при цьому важливі проблеми свого існування та успішного розвитку. На думку багатьох дослідників, ефективний результат цього досягається через поєднання адаптаційних процесів з активною діяльністю соціально цінного характеру при адекватному управлінні на всіх рівнях - від нижчих до вищих. А це водночас сприятиме формуванню у свідомості й практичній діяльності людей довіри до наявної (в сучасній Україні) соціально-політичної системи. За нинішніх умов довіра, впевненість у завтрашньому дні, готовність до активної діяльності заради сьогоднішнього й майбутнього, соціальна активність є також важливими цінностями суб’єктивного характеру, без яких неможливі й інші цінності. Звідси можна вивести принцип адаптації через соціальну активність і діяльність, у процесі яких формуються життєво важливі цінності.
Особливої значущості набуває соціальна активність, якій завжди приділялась значна увага в усіх суспільних науках. У соціально-філософському аспекті ця проблема часто аналізувалася у працях Ортеги-і Гассета, А.Камю, Г.Маркузе, Е.Фромма та інших авторів. У теоретичній соціології - в творчості К.Маркса, М.Вебера, Е.Дюркгайма, П.Сорокіна та багатьох інших відомих соціологів-класиків.
З огляду на трансформаційні процеси в Україні дедалі більше посилюється інтерес до названої вище проблеми. Зокрема, тривалий час проблема соціальної активності та відповідальності особистості була центральною у представників харківської соціологічної школи (О.Якуба, А.Плахотний, В.Бакіров, І.Ковальова та ін.). Вагомий внесок у розробку проблеми особистості та її активності внесли київські та львівські соціологи Л.Сохань, О.Донченко, Є.Головаха, В.Матусевич, Н.Черниш, В.Піча та ін.