За умов, коли не всі соціальні суб’єкти здатні сприйняти такі цінності, значно зростає вплив чинника бідності, що посилює стомленність, апатію, розчарування та зневіру, спонукаючи до девіантної поведінки. Внаслідок глобальної переоцінки цінностей психологічні інвестування можуть бути законними та незаконними. Законні не завжди ефективні, а незаконні небезпечні своєю маргінальністю та девіантністю. Субкультура бідності, що за своєю природою є культурою маргінальних груп, стає, на жаль, домінуючою. Ця тенденція загрожує звести нанівець усі зусилля з реформування суспільства.
Зміна соціальних умов, суспільних ціннісних орієнтирів призводить до того, що механізм їхнього відтворення перестає бути провідним, поступаючись місцем адаптаційним механізмам. Динаміку цього процесу можна простежити через аналіз трансформації індивідуальної ціннісної системи особистості, яка має циклічний характер. Основними фазами цього процесу є:
збереження попередньої ціннісної системи суб’єкта;розлад індивідуальної ціннісної системи; криза індивідуальної ціннісної системи;розвиток - така зміна ціннісноорієнтаційної системи особистості, коли збагачується її внутрішній зміст за допомогою механізму адаптації до соціокультурного середовища, що змінюється.У ході проведеного дослідження стану соціальної адаптації населення Чернівецької області виявлено когнітивний дисонанс, який, за теорією Л.Фестінгера, виражає відношення невідповідності між когніціями (знання, уявлення, переконання) в межах соціальної спільноти. Проявляється він як незадовільне виправдання вибору, що призводить до порушення психологічного комфорту. Виявлення когнітивного дисонансу сприяє зниженню (мінімізації) неузгоджень, або ж униканню ситуацій, у яких може зрости дисонанс. На прикладі опитаних респондентів ми пересвідчились у нездатності населення пристосуватися до постійного неспокою та переживань. Їм бракує повноцінного відпочинку та можливості покращити стан здоров’я.
Серед чинників, які перешкоджають успішній адаптації особистості варто відзначити труднощі самореалізації. Йдеться про усвідомлення власного “Я”, про вибір ідеалів і цінностей, що визначають смисл життя, а також про формування життєвої позиції та способу життєдіяльності, що не суперечать обраній системі ціннісних пріоритетів. Дослідження довело, що в людей ще зберігся значний адаптаційний потенціал, і в наступні 1,5 - 2 роки він, очевидно, не знизиться, хоча чоловіки віком від 35 до 50 років, які мають найвищий серед опитаних рівень адаптації, швидше від інших вичерпують свій адаптивний потенціал. Однак при зміні зовнішніх умов існування, способи адаптації ставатимуть активнішими, і серед адаптантів переважатиме інтернальний тип поведінки.
Пошуки шляхів розв’язання проблеми дають підстави вважати, що оптимізація соціальної адаптації особистості передбачає організацію управління цим процесом. З цією метою було б доцільним організувати моніторинг соціальної адаптації для більш ефективної регуляції цих процесів і контролю за здійснюваними заходами. Основою ефективного управління соціальною адаптацією має стати поєднання саморегуляції агентів адаптації (інститути сім’ї, освіти, праці, управління) та цілеспрямованого, науково обґрунтованого зовнішнього впливу з боку держави, яка відповідальна за зміну ціннісних пріоритетів у будь-якій сфері життєдіяльності, водночас і тій, що пов’язана з соціальною адаптацією особистості в умовах інтенсивної трансформації суспільства перехідного типу, до якого належить Україна.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Корель Л.В. Социология адаптаций: вопросы теории, методологии и методики / ИЭОПП СОРАН. - Новосибирск: Наука, 2005. - 423 с.Шмальгаузен И.И. Пути и закономерности эволюционного процесса // Избранные произведения. - М.: Наука, 1983. - 360 c.Царегородцев Г.И. Философские проблемы теории адаптации. - М.: “Мысль”, 1975. - 276 с.Калайков И. Цивилизация и адаптация. - М.: “Прогресс”, 1984. - 239 с.Маркарян Э.С. Вопросы системного исследования общества. М.: Прогресс, 1972. - 60 с.Лобанова А.С. Феномен соціальної мімікрії. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2004. - 300 с.Ромм М.В. Социальная адаптация личности как объект философского анализа. // Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора философских наук. - Томск, 2003. - 47 с.Parsons T., Smelser N. Economy and Society. - New York: The Free Press, 1956.Parsons T., Bales R., Shils E. Working Papers in the Theory of Action. - new York: Free Press, 1953.Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Глава 4. Социальная структура и аномия. // Социологические исследования. − 1992. − № 2. - С.118-124; № 3. - С. 91-96; № 4. - С. 104-114.Philips L., Human Adaptation and His Failures. Academic Press, N-Y & London, 1968.Налчаджян А.А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). − Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1988. - 240 с.Шибутани Т. Социальная психология. − М.: Прогресс, 1969. - 536 с.Hartmann H. Ego Psychology and the Problem of Adaptation. N-Y, 1958.Свиридов Н.А. Социальная адаптация личности в коллективе // Социологические исследования. - 1980. − № 3. - С. 70-75.Ромм М.В. Адаптация личности в социуме: Теоретико-методологический аспект. - Новосибирск: “Наука”, 2002. - 274 с.Ромм М.В. Понятие социальной адаптации: нормативная и интерпретативная парадигмы // Учёные записки МГСУ. - М.: Изд-во МГСУ «Союз», 2003. - № 6. - С. 42 - 51.Ромм М.В. Полипарадигмальное основание постижения социальной адаптации личности // Вестник Уральского гос. техн. ун-та - УПИ. Сер.: Гуманитарные и социально-экономические науки. Актуальные проблемы социологии и менеджмента: Сб. науч. ст. - Екатеринбург: ГОУ ВПО, УГТУ - УПИ. − 2003. - № 4. - С. 42-47.Ромм М.В. Социальная адаптация личности в России: парадигмы и контроверзы // Теория и практика социальной работы на рубеже веков: В 2 т. - Новосибирск: Соцтехсервис, 2001. - Т. 1 - С. 162-170.Ромм М.В. К вопросу о гуманистической природе стратегий социальной адаптации личности // Наука. Религия. Экономика: (Междунар. науч. конф., 1994). - Новосибирск, 1994. - С. 68-70.Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: Прогресс, 1990. - 271 с.Корель Л.В. Социология адаптаций: этюды апологии. - Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 1997. - 160 с.Шабанова М.А. Добровольные и вынужденные адаптации // Свободная мысль. - М., − 1998. − №1. − С. 34-45.Заславская Т.И., Шабанова М.А. Социальные механизмы трансформации неправовых практик // Общественные науки и современность. − 2001. − № 5. − С. 5-24.Шабанова М.А. Социальная адаптация в контексте свободы. // Социологические исследования. - 1995. − № 9. − С. 81-88.Шабанова М.А. “Неправовая свобода” и социальная адаптация // Свободная мысль, − 1999. − № 11. − С. 54-67.Шабанова М.А. “Неправовая свобода” и самозащитное поведение населения // Регион: экономика и социология. - 2000. − №1. - С. 114-129.Шабанова М.А. Современный трансформационный процесс и «неправовая свобода» // Общество и экономика: социальные проблемы трансформации / Под ред. А.Р. Михеевой. − Новосибирск: ИЭ и ОПП СО РАН, 1998. − С.20-34.Шабанова М.А. Свобода выбора как жизненная ценность и адаптация к рынку // Социологические проблемы перехода к рыночной экономике. Часть 1. Проблемы социальной адаптации к изменяющимся условиям жизни / Под ред. Ф.М.Бородкина и А. Р. Михеевой. − Новосибирск: ИЭиОПП СО РАН, 1994. − С.31-46.Гордон Л.А. Социальная адаптация в современных условиях. // Социологические исследования. - 1994 − № 8-9. − С. 3-15.Римашевская Н.М. Социальные последствия економических трансформаций в России. // Социологические исследования. - 1997 − № 6. − С. 55-65.Українське суспільство - 2003. Соціологічний моніторинг / За ред.. д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М. Шульги. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2003. - 684 с.Иванов В.Н. Реформы и будущее России. // Социологические исследования. - 1996. − № 3. − С. 21-27.Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 448 с.Демин А.Н., Попова И.П. Способы адаптации безработных в трудной жизненной ситуации. // Социологические исследования. − 2000. − № 5. − С. 35-46.Способы адаптации населения к новой социально-экономической ситуации России. / под ред. И.А.Бутенко. − М.: Московский общественный научный фонд, Издательский центр научных и учебных программ, 1999. - 178 с.Готлиб А.С. Социально-экономическая адаптация россиян: факторы успешности-неуспешности // Социологические исследования. − 2001. − № 7. − С. 51-57.Коршунова А.А., Хорунжая Е.А. Социальная адаптация населения России к экономическим и политическим изменениям: на примере Москвы // Ломоносовские чтения, 2002 г. Студенты. Том № 2. − С.110-116.Головаха Є.І., Паніна Н.В. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1997) Соціологічні показники (таблиці, ілюстрації, коментар). - К.: Ін-т соціології НАН України, 1998. - 131с.Головаха Є., Паніна Н. Готовність до соціального протесту: динаміка, регіональні особливості і чинники формування // Українське суспiльство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців). - К.: IС НАНУ, 2001. - С.188-200.Донченко О.А. Адаптаційний невроз як ознака нашого часу // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Збірник наукових статей. - К.: НВФ “Студцентр” / НІКА-Центр, 1998. - С.37-47.Донченко Е., Овчаров А. Адаптационный невроз социума как следствие