Останній блок складається із запитань, які потрібні для наступного групування респондентів за соціально-демографічними характеристиками.
Як уже зазначалося, при вираховуванні показника адаптації використовується первинна і вторинна обробка даних. Первинна обробка полягає у вираховуванні індексів адаптації. Під індексом адаптації розуміється співвідношення між рівнем розвитку актуалізованої потреби та рівнем її задоволення. Кожна потреба є комплексною і реалізується через сукупність індивідуальних чинників. Оцінки індивідуальних фаторів із питальника перетворюються в індекси адаптації. Виокремлюються факторні індекси (характеризують адаптацію соціального суб’єкта за одним окремим чинником, який відповідає одній комплексній потребі), а також сукупні індекси (характеризують адаптацію соціального суб’єкта одночасно за всіма чинниками). Також виокремлюються наявні індекси (характеризують адаптацію на момент вимірювання) та перспективи (прогнозування на період до 1,5 років). Знаючи індекси наявної та перспективної адаптації, можна вирахувати індекс динаміки адаптації з моменту виміру і до 1,5 року. Підсумковий показник, який зветься просто індексом адаптації, охоплює всі зазначені характеристики.
1) Розрахунок факторних індексів наявної (див формулу 2.1) та перспективної адаптації (див. формулу 2.2):
Формула 2.1
Формула 2.2
, де:
j - комплексний фактор адаптації (j = 1...7);
- оцінка в балах i-го індивідуального чинника при вимірюванні задоволеності (перспектив задоволеності);
- оцінка в балах i-го індивідуального чинника при вимірюванні потреби;
n - кількість значимих для респондента індивідуальних чинників;
- оцінка в балах i-го індивідуального чинника при вимірюванні перспектив задоволення потреби.
2) Розрахунок результуючого індексу адаптації Iад (див. формулу 2.3):
Формула 2.3
, де:
j - комплексний чинник адаптації (j = 1...7);
- значення індексу адаптації j - го чинника наявної адаптації;
- значення індексу адаптації j - го чинника перспективної адаптації;
Результатом обробки є такі цифрові показники:
: - індекси наявної адаптації з першого по сьомий чинники;
: - індекси перспективної адаптації з першого по сьомий чинники;
Iн, Iп - сукупні індекси наявної та перспективної адаптації (визначаються як середнє арифметичне за сімома комплексними чинниками);
Iд - індекс динаміки адаптації (Iд = 1 - Iн:Iп) вказує на тенденцію рівня адаптації до зростання чи зниження;
Iад - результуючий індекс адаптації (Iад = Iн + Iд).
Вирахуванням зазначених вище індексів завершується первинна обробка даних опитування. Вторинна обробка залежить від мети дослідження: для вивчення особливостей адаптації окремого соціального суб’єкта використовуються факторні та сукупні індекси, на основі яких можуть бути побудовані графік та профіль адаптації, простежені наслідки напрямних впливів при здійсненні багаторазових замірів. Зроблено прогнози щодо перспектив адаптації даного суб’єкта у відповідних умовах чи за заданих змін умов життєдіяльності.
Для того, щоб побудувати елементарний графік адаптації, ми беремо з процедури розрахунку кількісної оцінки (індексу адаптації) три бальних оцінки проміжних значень, що характеризують:
сукупний рівень актуалізації потреб (середнє арифметичне бальної оцінки усіх комплексних потреб, оцінених у 4 та більше балів) - шкала “бажаю”;сукупний рівень наявного задоволення всіх актуальних потреб за всіма комплексними чинниками - шкала “маю”;сукупний рівень перспективного задоволення всіх актуальних потреб за всіма комплексними чинниками - шкала “сподіваюсь”.Графіки ілюструють рівень, динаміку й тенденцію адаптації. Основними закономірностями інтерпретації графіку адаптації є такі:
За рівнем адаптації.
Високий рівень адаптації: “хочу” ≥ “маю”; “сподіваюсь” ≥ “хочу”;Середній рівень адаптації: “хочу” = “маю”; “сподіваюсь” < “хочу”;Низький рівень адаптації: “хочу” < “маю”; “сподіваюсь” < “хочу”.
За динамікою адаптації.
Стійкий рівень адаптації: “хочу” > “маю”;Нестійкий рівень адаптації: “хочу” = “маю”.
За тенденціями адаптації.
Позитивна тенденція: “сподіваюсь” > “хочу”;Негативна тенденція: “сподіваюсь” < “хочу”;Відсутність тенденції: “сподіваюсь” = “хочу”.
Інтерпретуючи графік адаптації, можна зробити попередній висновок про ставлення соціальних суб’єктів до адаптивної діяльності та її динаміки на найближчу перспективу, однак у такий спосіб ми ще не можемо визначити причини, які сприяють чи протидіють зростанню рівня адаптації. Для цього потрібно побудувати профіль адаптації.