Його сфінктери попустили.
Відкрив очі й побачив типа, який тримав над ним окуте залізом дерев’яне колесо від воза.
Він ковтнув слину, йому почало бути до біса гаряче.
– Почнемо з щиколоток, – повідомив чоловік, і відтоді він міг лише спостерігати за своїм мучителем у дзеркалі. Він не зміг закрити очі. Не міг. Він вірив, що це був лише сон, і що він прокинеться з криком і відчуттям надзвичайного полегшення. Чоловік був одягнений у чорне і мав гумовий фартух, як у м'ясників чи патологоанатомів. Хіба що він справді серйозно ставився до своєї роботи.
– Перш ніж ми почнемо, у тебе, мабуть, виникає запитання: що, курва, я тут роблю? Це гарне запитання, яке б я і сам поставив собі в такій ситуації. Ну а засуджений завжди має право на те, щоб йому зачитали вироку. Тож я хочу, щоб ти знав, що все, що ти збираєшся відчути, є покаранням за обман, брехню пацієнтам, за їхні смерті, біль і страждання. Ти особлива сволота, тому що не претендуєш на роль цілителя, ти просто користуєшся винятковою повагою та репутацією. Ти скористався цим фактом лише для того, щоб набити собі капшук. Це жахливо. Людська жадібність не знає меж. Я зневажаю таких як ти. Загалом, я думаю, що я викладу відео вашого огидного, огидного, засраного, кривавого та кричущого відео смерті на більш широкий форум. Дуже довгої смерті, можу додати, тому що я не люблю поспішати.
Чоловік підняв колесо.
Що було гірше? Очікувати першого удару, сподіватися болю, але не уявляти його сили? Або після першого удару очікувати другий, коли вже знаєш, що те, чого очікував, то ніщо – біль перебільшує людське поняття, крик не допомагає.
– Починаємо, — промовив мучитель і опустив оковане коло на ліву щиколотку.
Він відчув, ніби хтось хлюснув йому в обличчя білою фарбою і одночасно підпалив ногу. Біль був невимовний, у нього запаморочилося в голові, і він щосили кричав у кляп.
– Ну, добре… Попав ідеально, – підсумував чоловік. – Можеш контролювати ситуацію в дзеркалі, вид вже цікавий, нога зараз почне набрякати. Варто подивитися. Зрештою, я вийму кляп, бо мені хотілося б почути, як ти плачеш. Рота я тобі заткнув, щоб ти не дискутував і не пиздів безглуздо. Тепер у тебе більше не буде такої можливості.
Він хотів щось сказати, незважаючи на шалене страждання, але побачив, як падає колесо і... збожеволів від болю, це було невимовно, незрозуміло, неприйнятно. Коли він перестав кричати і з його очей потекли сльози, він глянув у дзеркало. Ноги були на місці, але ступні були зігнуті під неприродним кутом, сильно кровоточили та дуже швидко набрякали. Мабуть, він ніколи більше не зможе ходити.
– Даймо ногам відпочити, – повідомив мучитель. – У них ще багато попереду, мабуть, біль у гомілковостопному суглобі – ніщо в порівнянні з коліном. Час на руки. Це новий досвід для тебе, тому що вам не потрібно дивитися в дзеркало, просто подивіться вбік, точніше - в правий бік.
Без подальших повідомлень колесо впало йому на праве зап'ястя. На диво, біль уже не був таким сильним, він навіть відчував, що ось-ось засне.
Однак це йому не вдалося. Він відчув справжній вогонь у носі та легенях, біль повернувся з подвоєною силою.
– Нюхальна сіль, рецепт вісімнадцятого століття, – сказав кат, махаючи пляшкою перед носом. - Крута штука. Найліпше те, що тепер боляче буде вдвічі сильніше. Готовий
Він не був готовий.
Колесо впало на ліве зап'ястя. Буквально мить тому, перед тим, як була розтрощена друга щиколотка, він навіть не підозрював, що щось може боліти більше того. І все ж. Він молився, щоб прийшла смерть. Нібито, можна проковтнути власний язик і покінчити життя самогубством. Але як він міг це зробити, якщо весь час кричав?
– Ми вже закінчили вступ, і я маю вам сказати одне: роль на Оскара! Якщо ваш партнер не втече до Мексики після цього фільму, ніщо в цьому світі не є певним.
Він побачив у дзеркалі, що чоловік підійшов до камери й дивився прямо в об’єктив.
– Тепер більш цікаві речі, гомілки, потім передпліччя, плечі і, нарешті, те, що трапляється не з усіма: стегнові кістки. Showtime!
Колесо піднімалось і опускалося. Він кричав, стікав кров’ю і спостерігав за всім видовищем у дзеркалі. Усвідомлення того, що ця кривава, перекручена м’якоть, яка п’ятнадцять хвилин тому була людиною, і є ним, була майже нереальною. Як тільки він збирався втратити свідомість, його пробудив біль у ніздрях. Все боліло однаково, і все, що він хотів, це смерть, щоб його серце нарешті перестало витримувати, лопнуло і все зникло. Якби тільки біль закінчився.