Фільм тривав цілу вічність. Радзішевський смикався з дедалі меншою силою, і його крики також ставали слабшими. Через мить колесо відклали вбік, і в руці чоловіка з’явився шприц. Він зробив укол потерпілому в руку, а також щось роздавив під носом нещасного лікаря. Ймовірно, він його оживляв, утримував при житті, швидше за все, щоб продовжити свою страшну процедуру.
Саме так.
Коли через кілька хвилин лікар знову почав рухатися, вириватися і кричати, чоловік продовжив свою роботу. З грацією людини, що танцює вальс, він змінив позу над оголеним і тяжко змученим тілом Радзішевського, опускаючи важке колесо.
Якуб дивився цей запис як загіпнотизований, йому навіть не спало на думку вимкнути його, хоча він знав жертву навіть краще, ніж хотів би. Нарешті настав момент, коли таємничий чоловік приставив колесо до стіни, а потім подивився прямо в камеру. Він підійшов до знімального обладнання й дістав із кишені кілька аркушів паперу. Він почав представляти їх один за одним перед камерою.
"Тобі сподобалося?!" – говорив напис на першому листку.
"Мені сподобалося…" – другий аркуш паперу.
"Тебе чекає більш краща забава... – третій.
"Готуйся…" – четвертий.
"Це буде боляче!" - п'ятий.
Наступного листка не було. Вбивця подивився йому в очі через об’єктив камери. Цей інтервал тривав близько хвилини, і на мить здавалося, що фільм просто закінчився або був призупинений.
– Це вже завтра! – раптом наприкінці з’явилася шоста картка, додатково прикрашена смайликом.
Якуб завів машину і рушив, натискаючи на педаль газу якомога сильніше. До біса все. Зараз не було сенсу йти на станцію і дивитися в камери, у типа, напевно, вистачило розуму, щоб залишитися повністю анонімним. Це було так само певно, як амінь у молитві, як і те, що доктора Едварда Радзішевського вже немає в живих. Ніхто не міг би пережити таку гру з ламанням колесом, ніяких шансів.
Він буде наступним? У жодному разі! Хлоп йшов за ним, це точно, як би інакше він опинився тут, на заправці? Він глянув у дзеркало, але за ним ніхто не стежив.
22:45
Марек Шорца сидів на лавці перед костьолом і намагався розповсюджувати ауру поганого хлопця, до якого краще не наближатися. Це вдавалося йому досить непогано. Завдяки цьому він міг спокійно перебирати факти сьогоднішнього дня у своєму втомленому мозку і будувати хоч якийсь план дій на найближчі дні, нехай навіть і хиткий. Його першою думкою було те, що йому потрібно трохи поспати. Він просто відчував, ніби у нього в черепі була перша модель комп’ютера "Майкрософт", на якому можна було грати лише в сапера.
Після телефонної розмови з прокурором Масловським було прийнято рішення перекинути всі сили до Дубецько. Оскільки теорія про листи вбивці підтвердилася, їм справді не було чого шукати в Сандомирі. Тут вони обісралися, немає сенсу про це говорити. Це правда, що всі виправдовувалися, що Едварда Радзішевського затягли до костьолу перед тим, як почали полювання на цього психа, але Марек відчув сильне почуття провини, хлоп вислизнув, стукнув їм по носі, і їм стало трохи соромно. Він підозрював, що це багатоетапна гра, він привіз їх у Сандомир, щоб спокійно діяти в іншому місці, злочинець просто робив з ними все, що хотів, а вони могли лише слідувати йому по п’ятах. Найбільше в цій роботі Марек ненавидів відчуття, що уже пізно, що хтось вислизає від нього, випереджає його рухи.
Йому треба було виспатися.
Для поїздки до Дубецько він замовив комфортабельну міліцейську машину, новенький "Мондео" без розпізнавальних знаків. Він збирався проспати всю дорогу, принаймні хоч стільки. Наступним кроком було відправити цього офіцера з дивним іменем Генрі додому. Насправді вони вже поверталися зі своїм комендантом, коли дійшла справа про жертву в костьолі, тому повернули назад. Марек швидко зателефонував їм і сказав Генрі, що він буде більш корисним там, де вбивця визначив своє наступне місце злочину. Вони послухали його і знову змінили напрямок. За годину вони мали бути на місці та підготувати все до прибуття бригади, а також поставити місцеві служби в режим готовності. Це не була неймовірна перевага, але Марек сподівався, що вони досягнуть її швидше, ніж прогнозував суперник. Загалом, Радзішевського знайшли випадково, що дозволило зробити все раніше, ніж планував убивця.
До церкви під'їхав чорний "форд мондео". Марек підвівся з лавки й пішов до задніх дверей. За кермом сидів молодий офіцер у формі, лише дві смужки на погоні.