Після того, як перша леді, Йоанна Слодковська, вилікувалася від раку підшлункової залози на дуже пізній стадії, все змінилося. Наполегливі журналісти встановили, що цілителькою була сама Вероніка, а все інше - димова завіса. Церква висловлювалася на цю тему мов міфічний звір з сімома головами і сімома хвостами. Кожна голова говорила щось своє, кожна, без винятку, не мала жодного сенсу. Одні бачили в цьому руку Бога, інші - сатани, знахара обпльовували, відхрещувалися від нього або підносили до небес.
Взагалі, Кшисєка завжди дивувало, що така потужна організація, як католицька церква, не може найняти фахівців з піару та маркетингу заради ребрендінгу своєї установи. Час від часу якийсь монах, священик чи інший одержимий католик виступав і ніс таку маячню, що, якби Бог існував, він би неминуче бахнув у цього ідіота блискавкою з неба. Вони критикували читання Гаррі Поттера, що призвело до збільшення продажів книги. Або ненавмисно просували "Хоббіта" чи фільм "Клір"[8]. На думку Кшиштофа, Церква не розуміла законів ЗМІ, ринку і керувалася своєю середньовічною відсталістю, що призводило до того, що практикуючих вірян ставало все менше, а підноси на недільних богослужіннях ставали все легшими і легшими. До них не доходило, що не повернуться часи спалення атеїстів на вогнищах, що заборонені книги не підуть з димом.
Повертаючись до нашого цілителя, ще однією проблемою було те, що ніхто не знав, де знаходиться оселя цього ангела і демона в одній особі. Людям ніде було ставити поминальні каганці, співати "Гіркі плачі"[9] чи махати портретами з Богоматір'ю. Зазвичай достатньо було лише погано вимитої віконної шиби, щоб віруючі з'являлися, наче за помахом чарівної палички. Кшиштофа це анітрохи не дивувало, він їх чудово розумів. З часу написання Нового Заповіту Божа присутність проявлялася переважно у погано вимитих вікнах. Потопи закінчилися, ніхто не перетворював воду на вино, не було зафіксовано жодного воскресіння. Бозя забув про цей світ.
Тож ретельні пошуки, проведені Кшисєком, показали, що єдиною точкою контакту була електронна адреса, яку Вероніка вказала в програмі. А як було зі зціленнями? Чи було на що сподіватися? Він пригадав, як його бабуся колись дивилася Кашпіровського і ще якогось маніяка, які заряджали воду енергією. Вона сиділа з сусідами, озброївшись пластиковими пляшками з-під мінералки, і чекала на диво. Диво мало проявитися у вигляді бульбашок. Іноді вони з'являлися, як завжди у мінеральній воді. Тоді вони пили цю воду, і вона нібито допомагала.
Від прочісування невичерпних ресурсів Інтернету у нього боліла голова. Цілителі в Польщі жили добре, об'єднувалися в спілки, асоціації, мали свої журнали і навіть рейтинги. Наприклад, перший же з краю портал Macierz публікував рейтинг найвідоміших і найефективніших польських цілителів, біотерапевтів і шаманів. Однак загадковий знахар не увійшов до жодного з рейтингів; згідно з коментарями інтернет-користувачів, він мало лікував, а загалом відомий лише один випадок, коли він вилікував дружину президента.
Кшисєк грюкнув ноутбуком, наче це були двері у світ, йому потрібно було подихати свіжим повітрям. Він сів у машину і поїхав до центру міста. Припаркувався біля замку і попрямував до парку, гордості міста, яка не змогла забезпечити переобрання мера на попередніх виборах. Він сів на лавку і насолоджувався сонячним промінням. У січні рідко можна було погрітися на сонці. Монотонність нагадувала йому спокійний голос Христини Чубівни і передачі про природу, наприклад, про саванну. І тільки завдяки магії уяви відома дикторка безпристрасно повідомляла йому, що повз нього на лавці проїжджають велосипедисти – найшвидші істоти в парку, одягнені в трико. Старіші екземпляри блукають неспокійними рівнинами, пересіченими алеями, розмахуючи скандинавськими палицями, не підозрюючи про небезпеку, що їм загрожує. Зібравшись у невеликі стада, матері штовхають візочки, щоб захистити своїх нащадків, розводячись про підгузки, кашу та пологи. Чубівна пішла ще далі: відкинута стадом хвора особина присідає на лавку і чекає кінця свого життя.
– Можна? – з задумливості, майже напівсонної, вирвав його чоловічий голос. Якийсь тип, теж у трико, з великим спортивним годинником на зап'ясті, в бандані і темних окулярах, розтирав литку і вказував на місце поруч з Кшиштофом.
– Звичайно, будь ласка, – відповів він. Він співчував бігунам. Такий велосипедист мав на що витрачати бабло. Новий велосипед, перемикачі, рукавички, насоси та інші дрібнички, в той час як бігун, ну, він міг тільки побожеволіти, купуючи лише взуття та годинник. Тому, не дивлячись ні на що, вони доводили, що їм потрібні всілякі аксесуари. Він уявив, як чемпіон бігових марафонів, сухорлявий ефіоп, минає повз такого професійно вдягненого довготелесого чоловіка босоніж і з жалем киває.
8
"Клір" (Kler) – польський драматичний фільм (режисер Войчех Смажовський), який вийшов у 2018 році. Він розповідає історію трьох католицьких священників, про життєві шляхи героїв: Адама, Якуба та Яцека, кажен з яких має власні проблеми і таємниці, які впливають на їхні відносини з близькими та оточуючими їх людьми. Фільм реалістично відтворює і змальовує сучасну політичну, культурну та релігійну обстановку.
9
Гіркі плачі - служба в Католицькій Церкві, присвячена страстям Господнім, зазвичай у формі євхаристійного богослужіння, що служиться під час Великого посту, особливо в неділю, але також - залежно від місцевих звичаїв - і в інші дні (наприклад, під час Пасхальної Чотиридесятниці, особливо у Велику П'ятницю).