– А з чим?
– Хм… Як це сказати, адже ви ж жінка, і я б не хотів вас образити.
– Я поліцейська, а вже потім жінка, — твердо сказала Кася.
За думкою Кшисєка, тепер вона була схожа на маленьку дівчинку, яка слухає, як тато розповідає її улюблену казку. Вона повинна була знати продовження. Треба, інакше вона б не заснула.
– Він вводив молодих дівчат у спокусу там, у лісі біля дому Зенобії.
– Пан впевнений?
– Ні, не впевнений. Так він мені сказав, а що він там насправді робив... Може, Зенобію вбивав, може того журналіста, може, квіт папороті шукав. Я не знаю і мені важко здогадатися. Проте я роблю ставку на варіант із дівчиною. Зенобія, нібито, надавала послуги з абортів дівчатам, яких він випадково зробив вагітними. Що він, знову ж таки, заперечував. Важко комусь погодитися з такою ситуацією. Слова проти слів.
– І підтвердити їх буде непросто.
– Саме тому, що більшість зацікавлених і тих, про кого я згадав, більше не будуть давати свідчення. Додам також, хоч ви й не питайте, що тієї ж ночі наш покійний ксьондз бачив Якуба Вілька біля дому Зенобії.
– А це новий персонаж у наших зізнаннях, – здивувалася поліцейська. – Чому ви згадуєте про це, пане Кшиштоф? Наскільки я знаю, це людина, відома вам і всій місцевій громаді.
– А тому, пані Катажина, що саме цей факт може бути важливим для справи, до того ж Антоній Валечек перед смертю передав мені одну штучку, яку він знайшов біля тіла вбитого журналіста. Будь ласка, не питайте мене, чому він не повідомив про знахідку тіла в лісі.
– Що це за річ?
– Ключі від машини Якуба Вілька.
Він вирішив промовчати про те, що Генрі знав про всю подію з самого ранку.
– Мабуть, нам доведеться поговорити з паном Якубом.
– Ви не в курсі діяльності групи "Шабаш"?
– Так, я знаю, про що йдеться, цією командою керує ваш брат, але окрім гонитви за божевільним, тут треба ще й порядком стежити, тому мене в цей елітний підрозділ не зарахували.
– Тоді ви повинні знати, що Якуб Вільк зник учора вранці, і від нього і сліду не залишилося. Але ви маєте рацію, я сам хотів би поставити йому кілька запитань.
– Так? І які, якщо можна запитати?
– Справи суто приватні, і, запевняю вас, абсолютно не пов’язані з тим, про що ми тут говоримо. Я даю свідчення під присягою.
Він підняв два пальці вгору.
– Тільки без жартів, – злегка обурилася вона.
– Я б не смів сміятися над кимось чи чимось в даний момент. Я нікого не звинувачую, лише наводжу вам факти. Якуб, як ви згадали раніше, мені в чомусь близький, як і іншим особам. Я не звинувачую його, і не вірю, що ці ключі доводять його провину, напевно, це був випадок. Ваша робота полягатиме в тому, щоб зібрати все разом: знайти винних у смерті місцевої цілительки Зенобії Жарци та допитливого варшав’янина Бартоша Лєшняка, розібратися зі смертю молодого вікарія Анджея Борека, сповненого віри, і Антоні Валечека, колишнього міліціонера, який самостійно вершить правосуддя. Підводячи підсумок, вашій роботі позаздрить уся польська слідча служба.
- Безумовно. – додатково підтвердила Катажина кивком голови, під час якого з її чолки вирвалося пасмо волосся. – Ви забули додати випадок Якуба Вілька, таємничого цілителя, про якого знають усі в околицях, але ніхто про нього не каже ні слова.
– Я не забув, пані Катажина, я навмисне пропустив, не думаю, що він до цього всього причетний. Але я не слідчий.
– Фактично, пан ним не є.
– Так, у мене за плечима немає ні поліцейської школи, ні стажування, ні сотні розкритих справ.
– Справа, скоріше в тому, що пан кидає підозру на Якуба, захищаючи його. Почуття набік, пане Кшиштоф. А щодо школи та досвіду? Все у вас на очах, ви можете залишити історію і піти в поліцію. Людина з такими знаннями та таким талантом знаходити трупи була б приречена на успіх у поліції.
– Я не знав, що ви вмієте жартувати на допиті?
Дівчина йому все більше подобалася.
– Я можу навіть заспівати арію Пуччіні чи "Очі зелені"[67], аби тільки бути ефективною.
– Я не хочу йти так далеко, — усміхнувся він. – Загалом, мені нема чого додати, якщо у вас немає інших питань.
– Я дізналася більше, ніж очікував.
Кшисєк жестом попросив її вимкнути диктофон, який вона ввімкнула перед допитом. Дівчина зробила це.
– Чи можу я запитати про щось, але це не для протоколу?
Він нахилився до неї.
- Будь ласка.
Вона була трохи розгублена.
– Касю, чи є можливість провести гарний вечір разом з вами?
67
Oczy Zielone - хіт в стилі диско-поло у виконанні Марчіна Сєгєнчука (або, групи "Акцент", або виконавця Dr.Vodka, групи Tatra і ще багато інших). Дуже популярна пісенька